У селі Купин, що на півдні Хмельницької області знайдено рештки середньовічного замку. До наших днів від стародавнього укріплення збереглися лише оборонні вали, рови та контрфорс – залишки вежі, пише сайт «Збруч». Сьогодні на території замку є давній кіркут – єврейський цвинтар.
Оборонне укріплення захищало місцеве населення від татарських набігів.
Досі про замок майже нічого не було відомо. Про його рештки згадує у своїй доповіді 1901 року подільський краєзнавець Юхим Сіцінський «Археологическая карта Подольской губернии»:
«Поблизу містечка Купина є сліди невеликого укріплення, за переказами зведеного під час нашестя татар на Поділля. Народ каже, що в Купині на крутій горі над річкою Смотрич, стояла колись висока веж, на якій постійно чергувала варта, яка слідкувала, чи не йдуть татари або волохи. У випадку небезпеки вартові повідомляли населення. Ця вежа була оточена високими валами. У давній час вежа розібрана, а з її каміння збудовано водяний млин. Місце, де була вежа зайняв селянин, який звів там будинок, насипи розорано», — йдеться у доповіді Сіцінського.
Від середини XVIII століття, коли загроза набігів минула, купинський замок закинули, відтак його викупила єврейська громада під цвинтар. Із фото видно, що й цвинтар занепадає – мацеви (надгробки) руйнуються і зникають.
Село (колись містечко) Купин відоме від 1407 року. Тоді його володарем був такий собі Богуслав зі Стахова. У XVI столітті власниками містечка (як і більшості довколишніх сіл) були Замойські. Від 1637 року – Гербурти. Але хто володів Купином – не головне. Головним є те, що поселення це досить давнє і поважне. Відповідно без укріплень тут було аж ніяк. Тим більше, що поруч проходив сумнозвісний «Кучманський шлях», яким регулярно швендяли татари в Галичину й назад.