chrome firefox opera safari iexplorer

Повторно кип'ятити воду — шкідливо

12 листопада 2015 о 13:35

Кип'ятити повторно або навіть підігрівати кип'ячену один раз воду не тільки шкідливо, але й небезпечно. Водопровідна вода містить багато домішок — від солей до мінералів. Коли вони нагріваються, їхній хімічний склад змінюється. І ці змінені речовини потрапляють в організм, пише Рівне Вечірнє.

Прокип'ятивши воду один раз, ви отримуєте гарантію, що позбавили її від мікробів. Але виконавши цю процедуру з однією і тією ж водою двічі (або більше), ви лише сприяєте руйнуванню корисних речовин, що містяться у воді, і перетворенню їх у небезпечні леткі сполуки.

Чим частіше ви кип'ятите одну й ту ж воду, тим небезпечнішою для здоров'я вона стає. У такій воді утворюються шкідливі речовини, як то: миш'як, фториди, нітрати.

Миш'як. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, найбільший ризик для здоров'я представляє саме ця речовина. Миш'як додають у водопровідну воду, щоб убити в ній небажані мікроорганізми. Звичайно, щоб убити людину миш'яком з повторно прокип'яченої води, потрібні роки, але справа в тому, що все це має накопичувальний ефект. А наслідки можуть бути плачевні: периферична нейропатія, ураження шкірного покриву, розлади в роботі шлунково-кишкового тракту, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, порушення роботи нирок, онкологія.

Фтор. При кип'ятінні частина сполук фтору, які містяться у воді, перетворюється на фториди. Згідно з даними досліджень, які проводять гарвардські професори протягом декількох десятків років, фториди надають негативний неврологічний ефект і навіть можуть стати причиною відставання в розумовому розвитку дітей. Також він збільшує ризик виникнення безпліддя у жінок.

Нітрати. При кип'ятінні нітрати перетворюються в нітрозаміни, а ці речовини вже мають безпосереднє відношення до канцерогенів. Недооцінювати наслідки не можна: рак кишечнику, стравоходу, підшлункової залози, сечостатевої системи та лейкемія.

27 грудня

Інші дати
День пам’яті Мелетія Смотрицького
(1577, Хмельницька область - 1633) — світське ім'я Максим Герасимович, письменник, церковний і освітній діяч, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.
«Не віра робить Русина русином, Поляка поляком, Литвина литвином, а народження і кров руська, польська і литовська». (Мелетій Смотрицький)
Розгорнути
Народився Василь Ємець
(1890, с.Шарівка, Харківська область – 1982) – бандуриста-віртуоза, бандурного майстра, історика, письменника. На своїй бандурі виконував транскрипції творів Бетховена, Чайковського, Дворжака і мріяв поставити її поруч арфи, скрипки, піаніно.
Розгорнути