chrome firefox opera safari iexplorer

Повторно кип'ятити воду — шкідливо

12 листопада 2015 о 13:35

Кип'ятити повторно або навіть підігрівати кип'ячену один раз воду не тільки шкідливо, але й небезпечно. Водопровідна вода містить багато домішок — від солей до мінералів. Коли вони нагріваються, їхній хімічний склад змінюється. І ці змінені речовини потрапляють в організм, пише Рівне Вечірнє.

Прокип'ятивши воду один раз, ви отримуєте гарантію, що позбавили її від мікробів. Але виконавши цю процедуру з однією і тією ж водою двічі (або більше), ви лише сприяєте руйнуванню корисних речовин, що містяться у воді, і перетворенню їх у небезпечні леткі сполуки.

Чим частіше ви кип'ятите одну й ту ж воду, тим небезпечнішою для здоров'я вона стає. У такій воді утворюються шкідливі речовини, як то: миш'як, фториди, нітрати.

Миш'як. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, найбільший ризик для здоров'я представляє саме ця речовина. Миш'як додають у водопровідну воду, щоб убити в ній небажані мікроорганізми. Звичайно, щоб убити людину миш'яком з повторно прокип'яченої води, потрібні роки, але справа в тому, що все це має накопичувальний ефект. А наслідки можуть бути плачевні: периферична нейропатія, ураження шкірного покриву, розлади в роботі шлунково-кишкового тракту, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, порушення роботи нирок, онкологія.

Фтор. При кип'ятінні частина сполук фтору, які містяться у воді, перетворюється на фториди. Згідно з даними досліджень, які проводять гарвардські професори протягом декількох десятків років, фториди надають негативний неврологічний ефект і навіть можуть стати причиною відставання в розумовому розвитку дітей. Також він збільшує ризик виникнення безпліддя у жінок.

Нітрати. При кип'ятінні нітрати перетворюються в нітрозаміни, а ці речовини вже мають безпосереднє відношення до канцерогенів. Недооцінювати наслідки не можна: рак кишечнику, стравоходу, підшлункової залози, сечостатевої системи та лейкемія.

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути