chrome firefox opera safari iexplorer

В Ужгороді відкрили міні-скульптуру колишніх володарів Ужгородського замку

17 грудня 2015 о 11:00

На Православній набережній громадська організація «Паннонія», спільно з Генеральним консульством України в м. Ужгород, презентували черговий витвір художника Михайла Колодка – подружню пару Міклоша Берченіта та Крістіни Чакі.

Це відомі особи угорської історії, котрі внесли вагомий вклад у духовний розвиток Закарпаття. За їхнього правління в Ужгородському замоку була проведена масштабна реконструкція, яка і по-сьогодні визначає його зовнішній вигляд.

На відкриття скульптурки завітали ужгородський міський голова Богдан Андріїв, новопризначений Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бугайла, консул Угорщини Ласло Віда, інші почесні гості.

Джерело: День
Розділи: Туристичні новини

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути