Українське довкілля важливіше за те, хто буде прем’єр-міністром, — на цьому наголосив сьогодні Голова Комітету ВР з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Микола Томенко під час круглого столу на тему «Як зберегти українське довкілля в умовах безвладдя».
Він сказав, що шокований тим, що влада за останні два роки забула, що задекларована нею стратегія європейських стандартів якості життя людини означає, перш за все, турботу про довкілля, зокрема, те, в яких умовах живе людина, чим вона дихає, яку воду п’є та чим харчується.
«Сьогодні, фактично, зупинені усі державні програми стосовно забезпечення гідного рівня життя людини. Недаремно Україна, яка раніше завжди випереджала Росію за таким важливим параметром в оцінці якості життя людини як тривалість життя, вперше за всю історію в минулому році зрівнялася за цим показником. Так, середня тривалість життя людини у Росії (за даними Російського комітету статистики) 71,4 роки, в Україні (за даними Держстатистики) 71,37 років. Для порівняння: у 2005 році в Україні цей показник був на рівні 67,96 років, в Росії – 65,3 роки. Це означає, що наша влада забула про найголовніше – про ЛЮДИНУ», – наголосив Микола Томенко.
«Тому для нас важливо привернути увагу до теми екології, – зазначив він. – У зв’язку з цим Комітет з питань екологічної політики вимагає нарешті бодай одне засідання Верховної Ради на наступному тижні присвятити питанню довкілля».
За його словами, серед пріоритетних законопроектів: давно підготовлений до другого читання законопроект про впорядкування видобутку бурштину, законопроект про обмеження промислового вилову риби в Україні, низка законопроектів, що напрацьовані спільно з європейськими структурами (зокрема, про оцінку впливу на довкілля та про стратегічну екологічну оцінку) та інші.
Микола Томенко також зауважив, що не менш важливою проблемою є виконання вже діючих «екологічних» законів, яких, на щастя, вдалося немало ухвалити в парламенті за останній рік. А тому, з огляду на те, що з 1 квітня розпочинається нерест і «сезон тиші», Комітет рекомендує відповідним контролюючим органам, громадським організаціям та органам місцевого самоврядування підготуватися до цього періоду, щоб на території України дотримувалися відповідні вимоги чинного законодавства.
Зокрема, у період нересту:
– заборонено промислове рибальство у Київському, Канівському, Кременчуцькому (з затоками і притоками) водосховищах, Карачунівському водосховищі – з 1 квітня до 10 червня щорічно;
– на Дніпровських водосховищах, розташованих південніше, ця заборона починається і закінчується пізніше;
– на час проходження нересту на Дністрі з усіма притоками та створеними водосховищами (до яких відноситься Бурштинське водосховище) лов риби заборонений з 1 квітня по 10 червня;
– на Пруті з усіма притоками – з 1 квітня по 20 травня;
– у придаткових водах та незакріплених ставках – з 1 квітня по 30 червня;
– під час нересту риб виділяються ділянки для аматорського рибальства, де можна рибалити однією вудкою (поплавцевою або донною), спорядженою одним гачком, та спінінгом з блешнею у світлу пору доби, лише з берега, з дотриманням норм вилову (3 кілограми цінних видів риб).
У період тиші:
Відповідно до останніх змін у законодавстві (квітень 2015 року), у період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення раллі та інших змагань на транспортних засобах).
