За відомостями істориків, Золоті ворота з'явилися в XI столітті. Одні з них стверджують, що це творіння було вже в 1018 році, інші додають років двадцять і називають 1037 році.
У ті часи Київ оточували високі земляні вали з глибокими ровами із зовнішньої сторони, і золоті «двері» були частиною оборонної споруди, слугуючи парадним в'їздом до князівсько — боярського центру міста. Це була широка арка з бойовим майданчиком над нею, посеред якої красувалася білокам'яна Благовіщенська церква з позолоченим куполом і золотим хрестом, що сягав в небо на небачену на той час висоту: 30 метрів — як нинішня десятиповерхівка.
Крім цього — головного — в Києві було ще три входи — через Софійські, Лядські і Львівські ворота. Місто Ярослава оточували 3,5 — кілометрові земляні захисні рови, які йшли б зараз по вулицях центру — від Львівської площі по Ярославовому Валу через Золоті ворота до Майдану і до Михайлівської площі. Центральними воротами користувалися тільки в найурочистіших випадках. Тоді по столиці князівства з Благовіщенської церкви йшов дзвін — так блага вість розліталася над містом.
