chrome firefox opera safari iexplorer

У буферній зоні Лаври може з'явитися готельно-офісний центр?

22 березня 2016 о 16:58

Існує, як мінімум, два будівельних проекти у буферній зоні пам’ятки архітектури ЮНЕСКО — Києво-Печерської лаври, повідомляє газета «День».

«На вулиці Лаврській, 6 (колишня Січневого повстання, 26) може з’явитися готельно-офісний центр з підземним паркінгом. За різними даними, висота новобудови може сягати шести-дев’яти поверхів... Місце розташування запланованого комплексу: якраз навпроти церкви Спаса на Берестові та Національного музею „Меморіал жертв Голодомору“. А це — буферна зона Києво-Печерської лаври, що під одним номером із Національним заповідником „Софія Київська“ входить до Всесвітнього списку пам’яток ЮНЕСКО», — йдеться в публікації.

Як зазначається, 2005 року Київрада передала ділянку за вказаною адресою фірмі «Оазис» з терміном оренди на п’ять років. Однак 2010 року змінила умови договору і продовжила оренду до 15 років. У цей же час прокуратура Києва оскаржувала у суді процедуру землевідведення, вважаючи її незаконною: землю виділили без розробки та погодження проекту відведення ділянки. Київський апеляційний господарський суд позов прокуратури відхилив. Тому «Оазис» намагається продовжити договір оренди через Київраду. Там це питання наразі і зависло.

За словами депутата Київради Володимира Назаренка, «Оазис» через низку інших підставних фірм був пов’язаний з власниками «Терра Банку». Цей банк з 2014 року перебуває у стані ліквідації, серед його керманичів були бізнесмени Сергій Клименко, Руслан Циплаков, Юрій Копилов. Щоб уберегти буферну зону від забудови, депутат пропонує просто не продовжувати договір оренди.

Лаврська, 6 — не єдина «гаряча точка» біля пам’ятки архітектури ЮНЕСКО. На вулиці Лейпцизькій, 13 готується ділянка для зведення житлового комплексу. Забудовник — «Київміськбуд». На сайті компанії новобудова рекламується на головній сторінці, поверховість обіцяють каскадну — від семи до 17 поверхів. Усі необхідні дозволи на будівництво компанія отримала, введення в експлуатацію комплексу заплановане на літо 2017 року.

Експерти вважають, що «зелене» світло проекту дала розробка зонінгу для цієї історичної території. У зв'язку з цим проблемних забудов може бути ще більше, зокрема на території взуттєвої фабрики. Щоб уникнути будівельної «облоги» пам’ятки, експерти радять дотримуватись законодавчих актів.

Джерело: Укрінформ
Розділи: Суспільство

15 травня

Інші дати
Микола Країнський
1869 –  український психіатр і психолог. Відомий працями з патології епілепсії. Першим висунув гіпотезу про захисний характер епілептичного припадку, під час якого в організмі руйнуються накопичені отруйні речовини.
Розгорнути
Микола Соловцов (Федоров)
1857 –  театральний діяч, драматичний актор, режисер; фундатор першого стаціонарного театру у Києві (1891 р., тепер Національний академічний театр руської драми імені Лесі Українки).
Розгорнути
Народився Віктор Васнецов
(1848, с. Лоп'ял, Росія - 1926) - російський живописець. Один із авторів розписів у Володимирському соборі в Києві
Розгорнути
Народився Панас Саксаганський (Тобілевич)
(1859, с. Кам»яно-Костувате, Миколаївська область – 1940), український актор, режисер, драматург і педагог школи М.Кропивницького, корифей українського побутового театру.
«Сцена…— мій кумир, театр — священний храм для мене!» (Панас Саксаганський)
Розгорнути
Народився Михайло Булгаков
(1891, м. Київ - 1940) – письменник, драматург і театральний режисер. Автор романів «Біла гвардія», «Майстер і Маргарита», «Собаче серце».
«Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж таки тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ». (Михайло Булгаков)
Розгорнути
Народився Павло Скоропадський
(1873, м. Вісбаден, Німеччина - 1945) - український громадський, політичний і військовий діяч, гетьман Української Держави у 1918 році.
Розгорнути
Народився Ілля Мечников
(1845, с.Мечнікове Харківська область - 1916) - український науковець, один з основоположників еволюційної ембріології, порівняльної патології, імунології і мікробіології. Лауреат Нобелівської премії з медицини та фізіології 1908 року «За вивчення імунної системи».
Розгорнути

Новини Дивитися всі