chrome firefox opera safari iexplorer

Банош: рецепт гуцульської кухні

13 квітня 2016 о 16:03

Банош – національна страва гуцульської кухні. Це своєрідна каша з кукурудзяної крупи чи борошна, зварена на сметані з різними добавками за бажанням господині: шкварки, бринза, овечий сир, гриби, зелень.

Ця страва дуже проста в приготуванні, хоча, як і численні національні частування, банош має свої секрети. Наприклад, мішати його потрібно дерев'яною ложкою і тільки за годинниковою стрілкою. І готувати краще у казані, на багатті, на природі, в оточенні Карпатських гір.

Але навіть якщо гори далеко, а спробувати банош все-таки хочеться, немає нічого неможливого.

Банош — інгредієнти:

  • 800 мл домашньої сметани,
  • 100 мл води,
  • 200 г. кукурудзяної крупи дрібного помелу,
  • 100 г. копченої грудинки,
  • 100 г. бринзи,
  • 1 пучок зелені,
  • цукор за смаком,
  • чорний мелений перець за смаком,
  • сіль за смаком.

Банош — приготування:

  1. Для приготування баноша бери жирну домашню сметану. Розведи її невеликою кількістю води, налий у товстостінний посуд і постав на вогонь. Періодично помішуючи, доведи сметану до кипіння.
  2. Кукурудзяну крупу змішай із сіллю і цукром і тонкою цівкою всип у сметану, весь час помішуючи дерев'яною ложкою за годинниковою стрілкою.
  3. Зменш вогонь до мінімуму і продовжуй мішати і розтирати ложкою, поки на поверхні не з'являться крапельки масла, а сам банош за консистенцією буде нагадувати манну кашу.
  4. Приготуй добавки до баношу. Для цього бринзу потри або поріж дрібними шматочками. Подрібни зелень.
  5. Копчену грудинку поріж невеликими шматочками і обсмаж, помішуючи, до золотистого стану на гарячій сковороді.
  6. Готовий банош розклади по тарілках, зверху виклади шматочки шкварок і посип бринзою і зеленню, не перемішуючи. Банош їдять гарячим, набираючи кашу, шкварки і бринзу окремо.

Смачного!

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути