Неймовірні та багаті історією місця нашої столиці потребують особливої уваги та турботи, адже повага до нашого минулого дає наснагу будувати майбутнє. Саме тому в такий знаковий для всього людства День Землі Громадський рух «Рідна країна» спільно з Києво-Печерським історико-культурним заповідником провели толоку біля Церкви Спаса на Берестові, що по вул. Лаврська у Києві.
“Сьогодні світ відзначає День Землі. Звісно, сидіти, склавши руки в такий день, гріх. Ми зробили добру справу, залучивши до толоки киян, бо ми всі маємо дбати про свою землю, про національні надбання”, – зазначив лідер громадського руху ” Рідна країна” МИКОЛА ТОМЕНКО.
Впродовж толоки були прибрана територія пагорбів: зібране сміття та сухе гілляччя.
“Кожен може і має бути корисним своєму суспільству: роботою, громадською діяльністю, благодійними вчинками. Коли це відбувається, є позитивні зміни в суспільстві. Толока- гарна традиція спільної суспільної праці, а толока в такому місці приносить надзвичайне задоволення”, – сказав голова ГО ” Муніципальна ліга Києва “, один з учасників толоки ОЛЕКСАНДР ФЕДОРЕНКО.
Довідково
Церква Спаса на Берестові — стародавня церква в Києві поблизу Києво-Печерської лаври, на колишній околиці Берестове, пам’ятка архітектури XI–XII ст. У літописах вона згадується як усипальниця роду Мономаховичів. Тут похована у 1138 р. дочка Мономаха Євфімія, у 1157 р. — Юрій Долгорукий, відомий як засновник міста Москви, у 1172 р. — його син Гліб.
Розташована за межею фортечних мурів Києво-Печерської лаври, проте вважається частиною історико-архітектурного ансамблю лаври, і разом з нею у 1990 році була включена до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Точна дата побудови достеменно не відома. За традиційною версією, церква була зведена в період правління київського князя Володимира Мономаха між 1113 і 1125 роками як головний собор Спасо-Преображенського монастиря. Після зруйнування Києва в 1240 році протягом декількох століть перебувала в занепаді. У 1640–1644 роках зусиллями Київського митрополита Петра Могили будівля церкви, від якої до того часу залишилась тільки західна частина, була відновлена в стилі українського бароко і заново розписана. На початку XIX ст. прибудована триярусна дзвіниця в стилі класицизму.
Входить до складу Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Більша частина давніх фундаментів, які не були використані при відбудові, законсервована і музеєфікована. В інтер’єрі храму збереглись розписи XVII ст., а також віднайдено фрагменти фресок XII ст.
