chrome firefox opera safari iexplorer

Втретє за останні місяці захоплюють територію Стрітенської церкви

23 липня 2012 о 15:24

Історичний фундамент Стрітенської церкви на розі вул. Стрітенської та Великої Житомирської зараз засипають невідомі служби.

Про це повідомили парафіяни церкви Стрітення Господнього голову комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

«Це вже не перша спроба захоплення території, де відбудовується пам’ятка Київської Русі – Стрітенська церква. Кілька місяців тому невідомі зламали паркан, спробували засипати виритий для будівництва котлован. Згодом вночі невідомі зламали і вивезли половину паркану, яким обгороджена територія, де відбудовується храм. На нашу вимогу паркан хоч і не належним чином, але поновили, проте кримінальну справу проти руйнівників муніципального майна так і не відкрили. А спроби захопити територію продовжуються», — заявив О. Бригинець.

Депутат зауважив, що поки комунальні служби знаходять пояснення чому відновлювальні роботи не ведуться, різноманітні служби і структури регулярно під різними приводами намагаються захопити територію пам’ятки.

«Хоча кожного разу причини й виконавець різні простежується чиясь основна мета: не допустити поновлення храму», — наголосив О. Бригинець.

О. Бригинець знову звернувся до голови КМДА О. Попова з проханням вжити відповідних заходів направлених на збереження історичної території храму, адже спроби її захоплення носять системний характер.

Нагадаємо, церква Стрітення Господнього — єдиний храм, закладений в часи Київської Русі, який ще може бути відбудований в Києві, і на відновлення якого рішенням Київради передбачено кошти. Була побудована князем Ярославом Мудрим, кілька разів перебудовувалася, доки її не знищили більшовики у 1934 році. Офіційною причиною знесення церкви називають плани тодішньої влади реконструювати площу.

Розділи: Суспільство

29 листопада

Інші дати
Народився Григорій Квітка-Основ’яненко
(1778, с.Основа, нині – м. Харків – 1843) – український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі. Найвидатніші твори – «Конотопська відьма», «Маруся», «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-Денщик».
«Як говоримо, так і писати треба» (Григорій Квітка-Основ’яненко)
Розгорнути
Народився Григорій Косинка
(1899, с.Щербанівка, Київська область - 1934) — український письменник. Автор творів «На золотих богів», «Заквітчаний сон», «В житах», «Політика», «Фавст», Серце» та ін.
Розгорнути