chrome firefox opera safari iexplorer

Втретє за останні місяці захоплюють територію Стрітенської церкви

23 липня 2012 о 15:24

Історичний фундамент Стрітенської церкви на розі вул. Стрітенської та Великої Житомирської зараз засипають невідомі служби.

Про це повідомили парафіяни церкви Стрітення Господнього голову комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

«Це вже не перша спроба захоплення території, де відбудовується пам’ятка Київської Русі – Стрітенська церква. Кілька місяців тому невідомі зламали паркан, спробували засипати виритий для будівництва котлован. Згодом вночі невідомі зламали і вивезли половину паркану, яким обгороджена територія, де відбудовується храм. На нашу вимогу паркан хоч і не належним чином, але поновили, проте кримінальну справу проти руйнівників муніципального майна так і не відкрили. А спроби захопити територію продовжуються», — заявив О. Бригинець.

Депутат зауважив, що поки комунальні служби знаходять пояснення чому відновлювальні роботи не ведуться, різноманітні служби і структури регулярно під різними приводами намагаються захопити територію пам’ятки.

«Хоча кожного разу причини й виконавець різні простежується чиясь основна мета: не допустити поновлення храму», — наголосив О. Бригинець.

О. Бригинець знову звернувся до голови КМДА О. Попова з проханням вжити відповідних заходів направлених на збереження історичної території храму, адже спроби її захоплення носять системний характер.

Нагадаємо, церква Стрітення Господнього — єдиний храм, закладений в часи Київської Русі, який ще може бути відбудований в Києві, і на відновлення якого рішенням Київради передбачено кошти. Була побудована князем Ярославом Мудрим, кілька разів перебудовувалася, доки її не знищили більшовики у 1934 році. Офіційною причиною знесення церкви називають плани тодішньої влади реконструювати площу.

Розділи: Суспільство

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі