chrome firefox opera safari iexplorer

Користь першої весняної зелені: смачно і поживно

13 квітня 2016 о 12:17

Як тільки організм людини виснажується після зимового браку сонця і свіжих вітамінів, природа дарує свій «контрольний» запас усього і відразу: і сонця, і вітамінів, і краси для натхнення творити. У тому числі і на кухні. З першими весняними днями пробивається і перша зелень. Більшість її не лише їстівна, а й дуже корисна і смачна. Головне — помітити її і не проігнорувати, радить Україна молода.

Шпинат — чудовий початок дня

Бабусі чинно порозкладали зелень на торгових рядах, аж очі розбігаються. Найжвавіша, бачачи мою невизначеність, голосно припрошує: «Купуйте шпинат, бо вже і не знайдете далі, його швидко розкуповують». Відповідаю: «Нема поки ідей для приготування саме шпинату». Хоча знаю, краще за все використовувати шпинат для зелених салатів (і буде краще не різати, а рвати руками) або — на крайній випадок — швидко протушкувати на гарячій сковороді і відразу після смаження опустити в холодну воду, щоб зберегти вітаміни.

Чудовим початком дня може бути свіжий шпинатний вершковий сир. На порцію беремо десь 140 г. основного інгредієнта, до нього додаємо дрібно пошаткований шпинат — листочків 8. Присолюєм за смаком і приправляємо кількома краплями оливкової олії, кількома гілочками свіжого кропу і меленим перцем. Якщо намастити на скибку чорного хліба — вдвічі смачніше буде.

Яєчня зі шпинатом — добра знайома багатьох, хто продумує сніданки заздалегідь. Іншим просто нагадування: це дуже смачний і корисний сніданок! Пучок помитих і висушених паперовим рушником листочків треба покришити, потушкувати, помішуючи, на олії чи вершковому маслі 3 хвилини, посолити і поперчити та залити збитими 2—3 яйцями (якщо любите — додайте 3 столові ложки молока).

«Шпинати» по-італійськи

Оригінальна і смачна страва — гнізда зі шпинатом, що казати! Спробуйте — будете задоволені! Потрібно (на 2 порції) 4 «гніздечка» італійських макаронів, що продаються ніби скрученими (фіделліні — fidellini), пучок шпинату, 100 г. твердого сиру, зубчик часнику, 3 столові ложки сметани, 2 — олії (краще оливкової), 20 г. вершкового масла, орегано, за смаком сіль і чорний мелений перець. Пасту викладіть у глибоку сковорідку і залийте окропом, щоб покрив макаронні вироби. Додайте сіль, вершкове масло і готуйте на невеликому вогні під закритою кришкою близько трьох хвилин, тоді акуратно переверніть гнізда і готуйте ще стільки ж часу. Швиденько розігрійте на іншій сковорідці оливкову олію, додайте подрібнений шпинат і тушкуйте ще 3—4 хвилини. Посоліть, поперчіть, додайте розчавлений у пресі часник і сметану. Потім у готові гнізда, всередину, викладіть шпинат. Насамкінець зверху акуратно потрусіть потертим твердим сиром, накрийте кришкою і потримайте страву на вогні кілька хвилин, щоб розплавився сир.

Принагідно приготуйте гарнір до м’ясних або рибних страв — шпинат по-італійськи. На сковорідку треба влити ложку оливкової олії , додати 3 дрібно порізані зубчики часнику. Він має наситити запахом олію, але не підгоріти, бо тоді шпинат гірчитиме. Насамкінець викладаємо у сковороду пучок подрібненого шпинату і тушкуємо, помішуючи, хвилин 5. За смаком солимо і перчимо.

Трохи грибів і м’яса

Дуже смачна і дієтична страва — печериці зі шпинатом. Для приготування потрібно: по 200 г. печериць і шпинату, 3 столові ложки олії, одна— кетчупу, зубчик часнику, жменя житніх сухариків. Печериці помити, почистити, дрібно порізати та злегка обсмажити на олії. Додати шпинат, злегка протушкувати і додати дрібно нарізаний часник та кетчуп. Посолити та поперчити за смаком. Потушкувати ще пару хвилин. Насамкінець на тарілку викласти сухарики (можна зробити домашні або взяти магазинні), а зверху викласти ще теплі гриби зі шпинатом.

А ще шпинатом можна нафарширувати м’ясо. Приміром — філе індика з апельсинами і шпинатом. Потрібно: 500 г. м’яса, апельсин, 50 г. твердого сиру, 100 г. шпинату, 2 столові ложки панірувальних сухарів, за смаком сіль, перець, орегано і карі. М’ясо розріжте вздовж на два шматки, акуратно відбийте, посоліть, поперчіть, посипте орегано і залиште замаринуватися на 20—30 хвилин. Тим часом почистіть апельсин і поріжте на невеликі шматки. Сир поріжте на тонкі пластинки або потріть. Шпинат потушкуйте у розігрітій сковорідці кілька хвилин на олії. Потім відбите філе посипте сухарями і викладіть шар апельсинів, далі — сир, а потім шпинат. Скрутіть тугий рулет, перев’яжіть ниткою, а зверху посипте карі. Загорніть рулет у фольгу і запікайте 30—40 хвилин, тоді відкрийте фольгу і залиште у розгорнутому вигляді ще хвилин 5—10. Дайте трохи охолонути, бажано — під пресом. Потім нарізайте рулет і дивуйте рідних своєю майстерністю.

Нехай усюди буйно квітне черемша!

Багато кому хочеться так само перефразувати пісенний шлягер. Бо хочеться, щоб ведмежа цибулька росла в лісах так само пишно, як і черемшина, а не була вирвана з корінням. Але бабусі розказують, що сіють її спеціально на своїх грядочках, бо «на всій землі жодна інша трава так добре не очищає кров, кишечник і шлунок, як черемша». І знають же бабусі, що черемшу ще за Римської імперії застосовували як кровоочисний засіб! Хоча, можливо, саме це відомо їм не всім, просто черемша прекрасно зарекомендувала себе на практиці.

Спробуйте приготувати салат iз черемші і курки. На 100 г. редиски візьміть пучок черемші, 3 варені яйця, 70 г. курячого філе. Відварене м’ясо наріжте кубиками. Редиску поріжте кружальцями, черемшу подрібніть. Дрібно наріжте яйця і змішайте всі інгредієнти у мисці. Заправте салат сметаною, олією чи майонезом. Готовий салат викладіть у салатницю, прикрасьте кружальцями редиски і зеленню.

Корисний і смачний салат iз черемшею сирно-сметанний. Потрібно 100 г. зеленої цибулі, 150 г. черемші, 300 г. вершкового сиру, 100—200 г. сметани, чорний мелений перець і сіль — за смаком. Листя черемші й пір’я зеленої цибулі ретельно промиваємо, подрібнюємо і змішуємо з сиром, сметаною, потім солимо і перчимо за смаком. Масу викладаємо в салатницю і подаємо на стіл. Чи накладаємо на шматки хліба або тости.

О, салате, тобі хвала!

Читала, що ще в прадавні часи його збирали, висушували на сонці й одержували заспокійливі та снодійні ліки (а також від ревматизму й застуди). І сучасні фітотерапевти радять їсти салат увечері, щоб усунути нервове збудження і забезпечити здоровий сон. Але не сном єдиним... Поговоримо про салати на всі смаки.

Один із таких смаків: помити і підсушити листки, на кожен покласти ложку дрібно посічених чи потовчених волоських горіхів, можна додати натерту на тертці з великими вічками редиску, загорнути трубочкою.

Ще один рецепт: натерти невеликий молодий буряк, морквину, додати нарізану зелень (петрушки, кропу, селери, крес-салату, цибулі, часнику), 10 подрібнених горіхів. Збити 2 столові ложки сметани з кислим соком чи натертим кислим яблуком, усе добре вимішати й загорнути в листки салату, як голубці.

Або такий: натерти на дрібній тертці 300 г. моркви, додати 300 г. зеленого горошку, змішати з дрібно нарізаною зеленню меліси, кропу, додати 2-3 столові ложки майонезу чи олії, викласти на листки салату, загорнути трубочкою.

Чи цей: нарізати 100 г. салату, 200 г. огірків, 50 г. зеленої цибулі, 100 г. редиски та стеблину ревеню. Додати чайну ложку лимонного соку (чи яблучного оцту), солі й цукру до смаку, все змішати й заправити олією.

Щавель-чемпіон!

А саме — за змістом вітамінів групи В, тому любителям кисленького не страшні стреси, безсоння і поганий настрій. Тим, хто хоче зберегти свій зір гострим, а шкіру молодою, також потрібно стати прихильниками щавлю. Вітамін А, який міститься в його листочках, допомагає у цьому. Проте невелика ложка дьогтю у складі щавлю все-таки є. Це — щавлева кислота. Вона може стати причиною захворювань нирок і відкладення солей, тому людям зі схильністю до цих захворювань захоплюватися щавлем не варто.

Кому можна і хочеться — готуйте яєчню із щавлем. Потрібно 2-3 яйця, 2-3 жмені молодого щавлю, невеликий пучок зеленої цибулі, сіль, олія або вершкове масло. Щавель помийте, дрібно пошаткуйте, додайте пасеровану цибулю, збиті яйця, посоліть, перемішайте, вилийте на змащену жиром пательню, доведіть до готовності на слабкому вогні під кришкою і посипте зеленню петрушки чи кропу.

Сорочка з кропиви — не вигадка

У давнину говорили, що кропива замінює семеро лікарів. Її використовували для поліпшення кровообігу. Римські легіонери під час навчань і походів шмагали себе кропивою по руках і ногах. Так само чинили люди, які страждали від ревматизму. Казкова принцеса, яка плете для своїх зачаклованих братів сорочки з кропиви, — не вигадка, а, радше, данина поваги цілющій рослині. Бо про рослину ходили легенди, що вона не лише лікує, а й знімає злі чари.

Цікавилися кропивою й науковці. З’ясували: вона містить велику кількість хлорофілу, дубильних речовин, глюкокініни (спричиняють зниження цукру в крові), целюлозу, безліч мінералів.

Зацікавилися кропивою? Тоді готуємо весняний салат із кропивою: 100 г. листя молодої кропиви (знайти таку вже не надто просто), 70 г. волоських горіхів, 2 зварених круто яйця (можна без яєць), 2 цибулини, 3 ст. л. соняшникової олії, сіль, спеції, сметана до смаку. Кропиву ошпарити, дати стекти воді, дрібно її порізати. На сковорідці підсмажити порізану цибулю. Всипати в салатник цибулю, додати подрібнені горіхи, яйця та кропиву. Посолити, за бажання додати сметану. Цей салат має «грибний» смак, може служити гарніром до м’яса, риби, макаронних виробів.

Не зупиняйтеся у своїй оригінальності — приготуйте налисники з кропивою та сиром. Для тіста потрібно: 120 г. борошна, 5 столових ложок вершкового масла, 240 мл молока, сіль. Для начинки: 300 г. молодої кропиви, цибулина, часник, олія, 200 г. сиру (на кшталт сулугуні, бринза), 2 столові ложки волоських горіхів, сіль. Для соусу: 50 г. борошна, 20 г. гірчиці, 150 г. сиру, 100 мл молока, 2 столові ложки горіхів.

Із борошна, масла й молока приготувати тісто й спекти млинці звичайним способом. Приготувати фарш: на олії посмажити цибулю, додати на сковороду подрібнену кропиву, посолити, поперчити, стушкувати. Охолоджену масу змішати з тертим сиром і подрібненими горіхами. Наповнити налисники й скласти їх на змащену жиром сковороду. Приготувати соус: борошно змішати з молоком і гірчицею, додати сир і волоські горіхи. Залити сумішшю налисники і поставити в духовку на 15 хвилин. Перед подаванням можна посипати налисники подрібненими волоськими горіхами.

Смачного!

ЕКСПЕРИМЕНТ

Хвала шпинату й петрушці

Ще понад півстоліття тому вчені провели одне цікаве дослідження. Піддослідних тварин тримали на дієті, збагаченій усіма відомими на той час вітамінами. Але виявилося, що цього недостатньо: у тварин розвивалися захворювання і затримувався ріст. Науковці почали посилено шукати чинник росту. І знайшли його. Під час вирощування курчат на штучній дієті їм додавали в їжу екстракти листя шпинату й петрушки, які сприяли повноцінному розвитку птахів. Учені стали досліджувати ці рослини і виділили з них до того часу не відому речовину — фолієву кислоту, або вітамін В9. І відтоді ми знаємо, що його функція — відновлювати кров і клітини, забезпечувати відновні процеси в організмі, видаляти жир, що накопичується в печінці. Саме тому будь-яка страва із соковитим зеленим листям, стеблами чи пагонами — це насамперед особливий смак, ошатний барвистий вигляд страви і гарний настрій та самопочуття від її вживання.

ДЕСЕРТ

Цілющий румбарбар

Румбарбар — це не екзотичний заморський продукт, а наш рідний садовий ревінь. Добре використовувати його стебла навесні, як тільки вони виростуть заввишки 30–60 см — молоді стебла містять цілий набір корисних речовин. Листя ревеню використовують для приготування голубців, стебла додають до розсольників замість огірків, до борщу — замість томату. А ще з черешків варять ароматне варення, тушкують з різноманітними овочами, печуть запіканки, пироги, печиво, шарлотки. Ми печемо шарлотку!

Потрібно збити 4 яйця із склянкою цукру, додати склянку борошна, вимісити до однорідної пухкої маси і залити нею викладені на деко шматочки ревеню. Цей весняний аромат саду в шматочку домашньої випічки не залишить байдужим ні вас, ні ваших гостей.

23 грудня

Інші дати
Народився Степан Тимошенко
(1878, с.Шпотівка, Сумська область – 1972) – український вчений у галузі механіки. Автор фундаментальних праць з теорії опору матеріалів, теорії пружності та коливань. Один із організаторів і перших академіків Української академії наук. Основоположник школи прикладної механіки в США.
Розгорнути