chrome firefox opera safari iexplorer

Знищують унікальний ліс у серці Кам’янця-Подільського

18 квітня 2016 о 19:28

Смотрицький каньйон — пам’ятка природи, що має загальнодержавне значення. Утім унікальний ліс у серці Кам’янця-Подільського вирішили перетворити на зону відпочинку.

Як наслідок, чимало дерев із заповідної зони пустили під сокиру. Місцеві меншканці не тільки скаржаться на несанкціоновану вирубку дерев, а й потерпають від зсувів ґрунту, пише Україна молода.

Раніше Кам’янець-Подільська міська рада провела конкурс, після чого віддала 5 гектарів на землях каньйону на 35 років для благоустрою території одному з місцевих підприємців. У міськраді кажуть, що в обов’язки підприємства входили прибирання та вивезення сміття, а також зрізування самосівів — дерев діаметром до 6 сантиметрів. Незважаючи на вирубку здорових дерев, підприємець порушення закону не визнає.

Тим часом науковці стурбовані справами у заповідній зоні й називають їх злочином, який потребує втручання правоохоронних органів. Зрізані дерева не тільки спричинять зсуви ґрунту, а й завдадуть шкоди популяції птахів, занесених до Червоної книги.

«У цьому місці накладаються одна на одну одразу кілька заповідних зон: охоронна зона унікальної геологічної пам’ятки світового значення, охоронна зона річки Смотрич, охоронна зона історико-культурного заповідника, — роз’яснює доктор біологічних наук Людмила Любінська. — Якщо тут неконтрольовано винищувати все і будувати туристичний бізнес, то ці пам’ятки зазнають невідворотних змін, які призведуть до їх руйнації».

За словами активістів, знущання над природною пам’яткою почалося ще з обстежень зелених насаджень. Державний екологічний інспектор у Кам’янець-Подільському районі Руслан Якубаш каже: на підписаному ним актові обстеження зазначено, що вирізати можна лише самосів і лише після екологічної експертизи. Утім акт невідомим чином зник, а експертизу не провели.

«Про початок рубки дізнався вже від громадськості. Вийшов на місце і був шокований побаченим. Попередні збитки тягнуть на кримінальне провадження. Я написав службову записку до свого керівництва, попросив прислати комісію. Того ж вечора отримав дзвінок від начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області Віталія Гуменюка, а ще до кінця робочого дня наказ про позбавлення мене права брати участь в обстеженнях зелених насаджень», — коментує ситуацію екологічний інспектор Руслан Якубаш.

У Державній екологічній інспекції у Хмельницькій області кажуть, що найближчим часом у заповідній зоні працюватиме спеціальна комісія. Активісти вимагають, аби у ситуацію втрутились Державна екологічна інспекція України та профільне міністерство.

Розділи: Довкілля

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути