chrome firefox opera safari iexplorer

У центрі Києва відкопали давньоруський палац

17 травня 2016 о 13:33

У Києві під час ремонту сходів біля Десятинної церкви (на розі вулицы Володимирської та Андріївського узвозу) розкопали частину палацу князя Володимира періоду Київської Русі.

«(Коли) будівельники зняли підпірну стінку, щоб її укріпити, була знайдена і відкрита частина фундаменту південного палацу, побудованого наприкінці Х століття! Він споруджувався одночасно з Десятинною церквою за князя Володимира», — розповів науковий співробітник Інституту археології НАН України Віталій Козюба.

За його словами, будівля, найімовірніше, була двоярусною і збудована з каменю. Для чого її використовували, точних даних немає, але здогадно — для прийняття гостей і проведення урочистих прийомів високого рівня, тому є велика ймовірність, що там неодноразово бував і князь Володимир.

Науковець зазначив, що фундамент палацу є найдавнішою кам'яною спорудою періоду Київської Русі у Східній Європі, яку можна побачити. (Як відомо, фундамент Десятинної церкви засипаний, а територію торік облагородили.)

Загальна площа палацу була близько 500 кв. м (довжина стін — 40 на 6 м), але збереглося лише 7 м, з них відкрито для огляду 5 м. Глибина фундаменту — близько метра. Зараз вирішується питання про можливості музеєфікувати фундамент.

«Фахівці музею історії Десятинної церкви вже розробили концепцію музеєфікації, але ще потрібні експертні висновки від археологів та інших фахівців, а після отримання проектної документації від замовника потрібно ще визначити, у кого на балансі буде цей об'єкт. А поки питання ще не вирішилося, фундаменти потрібно вберегти від руйнування», — сказали в КМДА.

Джерело: ukrinform.ua
Розділи: Суспільство

18 травня

Інші дати
Микола Прахов
1873 –  український художник, мистецтвознавець. Відомий у галузі декоративно-ужиткового мистецтва. Один з організаторів товариства «Київський художник».
Розгорнути
Народився Костянтин Піскорський
(1892, м.Київ – 1922) – український художник-авангардист. Автор робіт «Цивілізація», «Мечі», «Тривога», «Козак», «Біла гвардія», «Небо», «Про приторк світам іншим», «Зірка опів¬нічна», «Ідол», «Планета», «Біометр життя».
«У творчості Костянтина Піскорського дивовижно переплетені символізм і футуризм, космічна безмірність і енергія вольового художнього жесту, архаїчна містика та новітній європейський раціоналізм». (Дмитро Горбачов).
Розгорнути

Новини Дивитися всі