chrome firefox opera safari iexplorer

Автор «Ідеальної України» повернувся на Чернігівщину

26 червня 2016 о 10:29

Довший час я пропагую доктрину щоденного патріотизму. Зміст її простий: щоденно, бодай трішки, зробити внесок у нашу, українську справу (не плутати з «оральним» чи «бюджетним» патріотизмом). Саме тому в нашому «Українському щорічнику» кожний день завершується рядком-нагадуванням «Що я зробив для України».

А вчора ми вперше запросили гостей до врятованої садиби, тепер вже Музей Миколи Костомарова в селі Дідівці, що недалеко від Прилук на Чернігівщині. Наш визначний історик прожив тут біля 10 років зі своєю єдиною любов’ю Аліною Крагельською.

Коли в 2007 році ми побачили залишки знаменитого маєтку Киселів, де жив і творив Микола Костомаров, було ухвалено рішення врятувати цей будинок і перетворити його на музей.

9 років наш фонд «Рідна країна», команда Валерія Дубіля та Бориса Дєдова працювали спільно над цим проектом. Нині у відреставрованому будинку проекспоновано 5 кімнат, де й історія села, і життя Миколи Костомарова, і Кирило-Мефодіївське братство.

Саме на активній участі Костомарова в таємному українському товаристві хочу звернути увагу. Його «Книга буття українського народу» — це своєрідна світоглядна конституція, нарис «ідеальної країни» українського народу.

«Золотий час» українців Костомаров бачив у кращі часи козаччини: «І не любила Україна ні царя, ні пана, а зкомпоновала собі козацтво, єсть то істеє братство, куди кожний, пристаючи, був братом других— чи був він преж того паном чи невольником аби християнин, і були козаки між собою всі рівні, і старшини вибирались на раді і повинні були слуговати всім по слову Христовому, і жодної помпи панської і титула не було між козаками».

Тоді «всякий чужестранець, заїхавши в Україну, дивувався, що ні в одній стороні на світі так щиро не молються богу, ніде муж не любив так своєї жони, а діти своїх родителей».

Більше того, М. Костомаров переконаний, що такий устрій держави перейняли би й інші слов’янські народи, беручи за приклад Україну часів козацтва. Натомість Польща «не хотіла одрікатись од свого панства», а «цар московський усе рівно було, що ідол і мучитель».

А завершується «Книга буття українського народу» оптимістичним пророцтвом про те, що і «Україна буде неподлеглою Річчю Посполитою в союзі слов’янськім. Тоді скажуть всі язики, показуючи рукою на те місто, де на карті буде намальована Україна: «От камень, єго же не брегоша зиждущий, той бисть во главу».

Отож, Микола Костомаров, визначний історик та автор своєрідного опису «Ідеальної України» повернувся на Чернігівщину!

100x75-1Микола Томенко, засновник Фонду «Рідна країна»

17 жовтня

Інші дати
17 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів
Розгорнути
Народився Володимир Жаботинський
(1880, м. Одеса – 1940) – єврейський письменник і публіцист, ідеолог та один з лідерів сіоністського руху.
Розгорнути
Народився Яків Головацький
(1814, с. Чепелі, Львівська область – 1888), український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик і педагог. Співзасновник об»єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая». Найважливіша праця «Народні пісні Галицької і Угорської Русі. кн. 1-4.»
Солоденька рідна мово, Як би-м тя рад вчути! Із глубини серця свого Рад би-м піснь добути. Проспіваю співаночки, Де-но які знаю, Як би-м учув голосочок Із рідного краю. (Яків Головацький)
Розгорнути