chrome firefox opera safari iexplorer

На Сумщині гучно відсвяткували 357-му річницю перемоги над росіянами

12 липня 2016 о 12:27

У неділю на Сумщині з піснями, мітингами та книжковими ярмарками вже вдев’яте святкували першу перемогу над Московським царством, якій цього року виповнилося 357 років.

Дату битви під Конотопом стали відзначати на державному рівні з 2008-го року, тодішній третій Президент Віктор Ющенко підписав указ про заходи стосовно віншування цієї події, нагадує Україна молода.

Окрім офіційних заходів та вшанування пам’яті полеглих у битві, у рамках цьогорічних урочистостей вперше відбувся патріотичний фестиваль «Конотопська битва-2016», який тривав три дні. У рамках фесту були проведені виставка військової техніки та покази фільмів українських кінорежисерів. Ще виступали українські гурти, кобзарі та лірники, гостей частували казацькими стравами.

У коментарі «УМ» виконавчий директор фестивалю Олена Багрянцева розповіла, що чи не вперше за останні роки подія вийшла на загальнонаціональний рівень, адже зібрала чимало гостей як з області, так і з інших куточків України.

Згадок про Конотопську битву не знайти в радянських підручниках з історії, адже вона належить до наймасштабніших поразок російської держави. Історики кажуть, що саме ця битва розвінчує один iз міфів про споконвічне прагнення українців до союзу з Росією та так званий «русскій мір». Утім, блискуча перемога гетьмана Івана Виговського над московським військом не подарувала українцям омріяної свободи, яку сьогодні тисячі українських чоловіків виборюють на сході країни.

Історія Конотопської битви спонукає нас замислитися і зробити висновки, адже вона тісно переплітається із сучасними українськими реаліями, переконаний Андрій Лозовий, заступник лідера Радикальної партії.

«Перемоги наших героїв — Виговського, Оляницького, Дорошенка, Богуна, як ніколи з великою гордістю думаєш про тих героїв. Як триста п’ятдесят сім років тому козаки захищали нашу землю від московського війська, так і сьогодні наші Герої захищають Україну на Донбасі від таких самих московських окупантів», — каже народний депутат.

Розділи: Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути

Новини Дивитися всі