chrome firefox opera safari iexplorer

Порятунок Львова від сміття — за рахунок здоров’я киян?

11 липня 2016 о 17:13

Сумнозвісне Грибовецьке сміттєзвалище є найбільшим забруднювачем навколишнього середовища у Львівській області. Воно працює з 1957 року і термін його експлуатації давно вичерпався. За  ініціативи столичного мера Віталія Кличка, Київ зголосився надати тимчасову допомогу у розв’язанні проблеми зі сміттям у Львові.

Отож, з 20 червня на столичному заводі «Енергія» спалюється 35% львівського сміття. Мер Києва запевнив, що переробка привезеного за 450 км сміття не позначиться на екології столиці. Натомість екологи та кияни б’ють на сполох.

По-перше, Київ ніяк не можна назвати чистим містом — ні в плані екології, ні в плані чистоти. У 2011 р. на території столиці з розрахунку на 1 кв. км території було викинуто 318,1 тон забруднюючих речовин, що перевищувало середній показник по країні у 29 разів. Сумніваюся, що за наступні роки цей показник зменшився. Міські звалища переповнені сміттям. До того ж, мегаполіс намагається не задихнутися від смороду стихійних сміттєзвалищ та «ароматів» станції Бортницької аерації.

По-друге, згадаймо, що Київ несе на собі і тягар Чорнобильської аварії. Загальний рівень забруднення повітря в Києві вище середнього по Україні. В повітрі — діоксид сірки, оксид вуглецю, формальдегід і звичайний пил. При цьому, 70% дерев у Києві «хворіють». Ще у нас є територія заводу «Радикал», де за 37 років виробничої потужності накопичилися десятки тисяч тонн ртуті. Комбінат «Радон» -  кладовище атомних відходів. А ще Пирогово — сховище радіаційних відходів з усієї України (в тому числі й з Чорнобиля).

По-третє, мер Києва, допомагаючи меру Львова, абсолютно ігнорує думку киян, які виступають проти спалювання у столиці додаткового сміття. Народ проти не тому, що не гуманний чи не хоче допомогти. Проти — бо сморід від сміттєпереробного заводу став в рази сильнішим, а київська влада ігнорує цілодобовий запах тухлих яєць, який стоїть над спальними районами Позняків, Харківського масиву, Осокорків. Народ проти, бо існує тісний зв'язок між забрудненням повітря та захворюваністю органів дихання. Між екологією та онкологією, захворюваннями крові та серцево-судинної системи. Бо найбільше киян, в тому числі дітей, помирає саме від хвороб системи кровообігу та новоутворень.

По-четверте, домовленості щодо львівського сміття можна розглядати і як політичний хабар мера Кличка меру Садовому. Говорять, що це «розплата» Кличка за мовчання «Самопомочі» щодо районних рад, а також своєрідний «аванс» за деякі рішення на майбутнє. Чи правда це, час покаже.

А поміж тим, Україна в Європі має найвищий рівень смертності  та один з найнижчих у Європі показників очікуваної  тривалості життя. У структурі факторів, що формують ризик здоров’ю, перше місце займає повітряне середовище (66,7 %), друге — харчові продукти (13,5 %) і третє – шумове навантаження (12,6 %).

За даними міжнародного рейтингу екологічних досягнень (Environmental performance Index) Україна  займає 144 позицію із 180 країн за показником забрудненості повітря діоксидом азоту.

2-федоренкоОлександр Федоренко, голова ГО «Муніципальна ліга Києва»

«Рідна країна»

Розділи: Політика

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути