chrome firefox opera safari iexplorer

Порятунок Львова від сміття — за рахунок здоров’я киян?

11 липня 2016 о 17:13

Сумнозвісне Грибовецьке сміттєзвалище є найбільшим забруднювачем навколишнього середовища у Львівській області. Воно працює з 1957 року і термін його експлуатації давно вичерпався. За  ініціативи столичного мера Віталія Кличка, Київ зголосився надати тимчасову допомогу у розв’язанні проблеми зі сміттям у Львові.

Отож, з 20 червня на столичному заводі «Енергія» спалюється 35% львівського сміття. Мер Києва запевнив, що переробка привезеного за 450 км сміття не позначиться на екології столиці. Натомість екологи та кияни б’ють на сполох.

По-перше, Київ ніяк не можна назвати чистим містом — ні в плані екології, ні в плані чистоти. У 2011 р. на території столиці з розрахунку на 1 кв. км території було викинуто 318,1 тон забруднюючих речовин, що перевищувало середній показник по країні у 29 разів. Сумніваюся, що за наступні роки цей показник зменшився. Міські звалища переповнені сміттям. До того ж, мегаполіс намагається не задихнутися від смороду стихійних сміттєзвалищ та «ароматів» станції Бортницької аерації.

По-друге, згадаймо, що Київ несе на собі і тягар Чорнобильської аварії. Загальний рівень забруднення повітря в Києві вище середнього по Україні. В повітрі — діоксид сірки, оксид вуглецю, формальдегід і звичайний пил. При цьому, 70% дерев у Києві «хворіють». Ще у нас є територія заводу «Радикал», де за 37 років виробничої потужності накопичилися десятки тисяч тонн ртуті. Комбінат «Радон» -  кладовище атомних відходів. А ще Пирогово — сховище радіаційних відходів з усієї України (в тому числі й з Чорнобиля).

По-третє, мер Києва, допомагаючи меру Львова, абсолютно ігнорує думку киян, які виступають проти спалювання у столиці додаткового сміття. Народ проти не тому, що не гуманний чи не хоче допомогти. Проти — бо сморід від сміттєпереробного заводу став в рази сильнішим, а київська влада ігнорує цілодобовий запах тухлих яєць, який стоїть над спальними районами Позняків, Харківського масиву, Осокорків. Народ проти, бо існує тісний зв'язок між забрудненням повітря та захворюваністю органів дихання. Між екологією та онкологією, захворюваннями крові та серцево-судинної системи. Бо найбільше киян, в тому числі дітей, помирає саме від хвороб системи кровообігу та новоутворень.

По-четверте, домовленості щодо львівського сміття можна розглядати і як політичний хабар мера Кличка меру Садовому. Говорять, що це «розплата» Кличка за мовчання «Самопомочі» щодо районних рад, а також своєрідний «аванс» за деякі рішення на майбутнє. Чи правда це, час покаже.

А поміж тим, Україна в Європі має найвищий рівень смертності  та один з найнижчих у Європі показників очікуваної  тривалості життя. У структурі факторів, що формують ризик здоров’ю, перше місце займає повітряне середовище (66,7 %), друге — харчові продукти (13,5 %) і третє – шумове навантаження (12,6 %).

За даними міжнародного рейтингу екологічних досягнень (Environmental performance Index) Україна  займає 144 позицію із 180 країн за показником забрудненості повітря діоксидом азоту.

2-федоренкоОлександр Федоренко, голова ГО «Муніципальна ліга Києва»

«Рідна країна»

Розділи: Політика

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути

Новини Дивитися всі