chrome firefox opera safari iexplorer

У гості запрошує ідеальне місто Жовква

20 липня 2016 о 16:39

На цьому тижні журналісти та оргкомітет акції «7 чудес України: історичні міста та містечка» на чолі з Миколою Томенком відвідають ідеальне місто Ренесансу.

Жовква збудоване за концепцією «ідеальних міст» доби Ренесансу. Суть концепції полягала у створенні збалансованої планувальної структури міста — кожному архітектурному об'єктові відводилося певне розміщення відносно інших.

Під час презентації гостям буде представлений Жовківський замок, де досі функціонує музей-кузня, гетьманська зала, відкритий Музей ідеального міста та виставка «Боротьба за Незалежність триває…».

Також в місті збереглася велика кількість релігійних споруд різних епох та стилів. Зокрема, окрасами міста до сьогодні є Костел св. Лаврентія, Василіанський монастир та церкви Пресвятого Серця Ісусового, Синагоги, колишнього Домініканського монастиря (тепер церкви св...Йосафата) та церква Пресвятої Трійці, яка входить до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Нагадаємо, що Жовква (Львівщина) увійшла до 21 фіналіста акції “7 чудес України: історичні міста та містечка”.

Це маленьке містечко (13 тисяч жителів), розташоване у 25 кілометрах від Львова по дорозі на Люблін. За кількістю пам’яток воно мало не на першому місці серед малих міст Львівщини, і за півтора місяця Інтернет-голосування Жовква вже набрала більше трьох з половиною тисяч голосів.

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути