Закохана людина значно краще адаптується до нових умов життя і знаходить вихід із «глухих кутів», аніж та, яка ухиляється від стріл Амура. Такого висновку, аналізуючи численні дослідження, дійшли психологи, пише Україна молода.
За словами столичного лікаря-психотерапевта Валентини Кравецької, під час закоханості в організмі людини виникає сприятливий гормональний фон, що оптимізує процес мислення, стабілізує психологічний стан, позбавляє стресів і фобій, підвищує захисні сили організму. Все це підтверджено науковими дослідженнями.
Науковці навіть проводили спеціальні тести діяльності головного мозку — серед людей у період закоханості та тих, хто вживав наркотичні речовини сильної дії. Результати досліджень виявилися ідентичними.
Багато хто каже: для того, аби мати снагу до життя і здатність втілювати нові плани і наміри, варто закохатися. Для людей творчих стан закоханості є найкращим стимулом до створення нових творів.
Але стан сильної закоханості, як стверджують психологи, може переживати далеко не кожен.
У чому причина — лікарі та дослідники однозначно пояснити не можуть. Однак факт залишається фактом: чимало людей наприкінці життєвого шляху з сумом визнають, що так і не пізнали щастя кохати. Можливо, допускають фахівці, причина тут психологічна.
Якщо дитину з ранніх літ батьки не навчили кохати, якщо між самими батьками не було теплих зворушливих стосунків, якщо самому малюку мало перепадало любові від найрідніших людей, — такій людині в дорослому віці важко самотужки навчитися кохати.
Крім того, треба зважати на темперамент і характер людини. Якщо людина — егоїст, то прийняти іншу людину в серце їй часом просто не під силу. Адже любов — це і здатність до самопожертви заради іншого. А той, хто зосереджений лише на собі, чекає уваги суто до себе. І «любить себе» з допомогою інших.
