chrome firefox opera safari iexplorer

Євробачення-2017 пройде у Києві

09 вересня 2016 о 14:50

Оргкомітет з підготовки та проведення Євробачення-2017 назвав місто, яке буде проводити пісенний конкурс в Україні.

Про це у п'ятницю, 9 вересня, заявили під час прямої трансляції оголошення міста-господаря Євробачення-2017, пише Zaxid.net.

Як повідомив голова НТКУ Зураб Аласанія, Київ отримав 19 голосів членів оргкомітету, а Одеса – 2. Стало відомо, що конкурс відбудеться в столичному Міжнародному виставковому центрі (МВЦ), який розташований на лівому березі Дніпра.

В оргкомітеті заявили, що ця локація має необхідні технічні та логістичні ресурси для створення належних умов проведення репетицій артистів, роботи журналістів та розміщення близько 11 тисяч глядачів і фанів.

Міністр культури України Євген Нищук додав, що важливою складовою у визначенні міста-переможця були фінансові гарантії.

Зазначається, що Київ має розвинену готельну інфраструктуру та зручну транспортну логістику для комфортного перебування в місті великої кількості гостей. Під час тижнів Євробачення гостей прийматимуть два міжнародних аеропорти – «Бориспіль» та «Київ».

Після оголошення конкурсу президент України Петро Порошенко на своїй сторінці у Facebook привітав Киян і побажав жителям столиці провести пісенний Євробачення-2017 на найвищому рівні.

«Київ став містом-господарем конкурсу «Євробачення-2017»! Вітаємо та бажаємо киянам провести захід на найвищому рівні!» — йдеться у повідомленні.

16 жовтня

Інші дати
Народився Петро Григоренко
(1907, с.Борисівка, Запорізька область - 1987) – радянський генерал-майор, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений всіх державних відзнак, перебував у радянських тюрмах, таборах.
Розгорнути
Народився Олександр Митрак
(1837, с.Плоске, Закарпатська область – 1915) – український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф. Поезії, етнографічні нариси присвячені життю, побуту та звичаям закарпатських горян («Домашній быт угро-русского крестьянина», «Сенокосы в угро-руссов», «Народная свадьба угорских русинов»). Видав «Русско-мадьярскій словарь» та «Мадьярско-русскій словарь».
Розгорнути