chrome firefox opera safari iexplorer

Генеральним директором Національного художнього музею стала Юлія Литвинець

14 вересня 2016 о 12:18

Юлія Литвинець стала генеральним директором Національного художнього музею України за результатами конкурсного добору, яке відбулося у Міністерстві культури.

Переможця оголосили на засіданні конкурсної комісії 12 вересня. 5 членів комісії проголосували за кандидатуру Литвинець, 4 були проти, повідомляє Україна молода.

Проекти програм розвитку Національного художнього музею України на один і п’ять років представили два претенденти на посаду генерального директора мистецького закладу:

  • Наталя Заболотна — арт-менеджер, громадський діяч, заслужений діяча мистецтв України, комісар Першої Київської міжнародної бієнале сучасного мистецтва «ARSENALE2012», яка очолювала ДП «Національний культурно-мистецький та музейний комплекс „Мистецький арсенал».
  • Юлія Литвинець –головний зберігач фондів Національного художнього музею України, член ІКОМУ, автор низки наукових досліджень та куратор музейних виставок.

Під час своєї презентації проекту розвитку Національного художнього музею Наталя Заболотна зробила акцент на міжнародному менеджменті та промоції закладу. На її думку, колекції музею мають стати відомими на увесь світ, а менеджмент установи відповідати європейським критеріям. Особливу увагу пропонувала приділити обміну експозиціями на світовому рівні. Окремо вона відзначила необхідність здійснення реставраційних робіт будівлі Музею з урахуванням потреб сучасності.

У свою чергу, Юлія Литвинець інформувала комісію про проведену нею роботу на посаді в.о. директора Національного художнього музею України та презентувала стратегію розвитку закладу, яка передбачає відновлення будівлі Музею, відхід від політики пасивного колекціонування до активного, зміни до підходів у міжнародно-виставковій політиці, випуск нових каталогів закладу, нову квиткову політику та осучаснення сайту.

«Я вважаю, що конкурс пройшов з грубим порушення процедури. Я оголосила заяву про відвід і оприлюднила її перед членами Комісії. Наразі, вона буде оприлюднена на інформаційних ресурсах, про те, що пан Яковина — голова Комісії, порушив закон «Про культуру», статтю 22, про своє упереджене ставлення до одного з кандидатів. Це виглядало як агітування. Я вважаю, що була поставлена в абсолютно нерівні умови і я буду оскаржувати це рішення», — заявила Наталя Заболотна після оголошення результатів голосування.

Сама Юлія Литвинець поділилася своїми планами після виборів: «Вибори відбулися. І пані Наталя, і я — ми максимально показали наші можливості, наше бачення розвитку музею. Сподіваюсь громадськість прийме це. Планів дуже багато, втім потрібно розуміти, що в нашій державі з непростою економічною ситуацією та війною, важко робити далекоглядні та перспективні плани і бути впевненим, що вони будуть реалізовані. Але ми максимально будемо опиратися на наші музейні сили, на наш музейний колектив».

Щодо конфліктної ситуації під час проведення конкурсу, то на думку Юлії Литвинець, вона сама не впливала ні на кого з членів комісії та не нав’язувала свою точку зору: «Я не була агресивною, не створювала додаткові інформаційні приводи. Шум, який піднявся вважаю недоцільним і не коректним, тож на мій погляд конкурс відбувся. Тим паче, органом управління являється Міністерство культури. Якщо мої кроки на посаді будуть неадекватними, будуть нести загрозу Музею, то Міністерство завжди вправі розірвати контракт».

Член конкурсної Комісії, український арт-менеджер, куратор та музикант Павло Гудімов виклав свої зауваження, як до самого Закону, так і до процедури проведення конкурсного відбору.

«По-перше було два представники однієї громадської організації в Комісії, які потрапили туди завдяки жеребкуванню. Це є достатньо сумнівний момент, адже комісія має представляти більш повне бачення і сприйняття мистецького середовища. Ще більший дисбаланс у складі Комісії викликає перевага представників із державних органів культури перед незалежними експертами. Треба віддати належне Міністерству культури, яке запросило Влада Троїцького і мене, бо інакше в комісії були б лише державні представники. І це є неправильно для нашого нового часу. Державний і недержавний сектори потрібно зрівнювати», — поділився своїм баченням Павло Гудімов.

Точка зору голови конкурсної Комісії Миколи Яковини на результати конкурсу однозначна.
«В результаті таємного голосування було визначено переможця конкурсу. Були присутні всі члени комісії, з приводу кожного етапу процедури приймалося колегіальне рішення. Я звертався по завершенню кожного етапу із запитанням до членів комісії, а також до присутніх чи немає якихось зауважень. Зауважень щодо процедури не було. Я вважаю, що процедура дотримана, конкурс відбувся гласно, публічно і відкрито», — заявив він.

Нагадаємо, до складу конкурсної Комісії з конкурсного добору на посаду генерального директора Національного художнього музею України увійшли від колективу НХМУ – Микола Яковина, Олена Крамарева, Людмила Міляєва, від громадських організацій – Ганна Андрес, Олена Тітова, Богдан Губаль; від Мінкультури – Владислав Троїцький, Павло Гудімов, Ольга Балашова.

Нагадаємо, Наталія Заболотна брала участь у конкурсу на посаду генерального директора «Мистецького Арсеналу». На посаду обрали Лесю Островську-Люту. Наталія Заболотна заявила тоді, що це був не конкурс, а «брудне куплене судилище».

Із резюме Юлії Литвинець

У НХМУ Юлія пішла працювати після закінчення університету, була старшим науковим співробітником, очолювала Фонд сприяння розвитку музею і 10 років займала посаду головного зберігача фонду.

Литвинець була кураторкою виставок «Олександра Екстер. Амазонка авангарду» (2008), «Микола Глущенко. Дорогами мандрів» (2009), «Спецфонд. 1937—1939» (2015). Крім того, з 2008 року Юлія працює виконавчим секретарем Українського комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM).

19 жовтня

Інші дати
Богдан Гаврилишин
1926 – видатний український економіст. Член Римського клубу, фундатор економічного форуму в Давосі. Багаторічний директор МІМ-Женева. Засновник Міжнародного Інституту Менеджменту в Києві.
Розгорнути
Народився Сергій Васильківський
(1854, м. Ізюм Харківської обл. - 1917) - український живописець, якого називали «поетом українського малярства». А ще про нього писали: «Васильківський у живописі – це Шевченко в літературі». До речі, саме Васильківському належать одні з найвідоміших портретів Кобзаря.
Розгорнути
Народився Ігор Свєшніков
(1915, м. Київ — 1995) – археолог, доктор історичних наук. Понад 20 років проводив розкопки на місці Берестецької битви, результати яких узагальнені в монографії "Битва під Берестечком". Автор монографій про культури шнурової кераміки та шаровидних амфор, путівника по заповіднику "Козацькі могили".
Розгорнути