chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні, за народним календарем, починаються Федорині вечорниці

24 вересня 2016 о 10:29

Цього дня відзначається пам'ять преподобної Феодори Олександрійської, що жила в кінці 5 століття.

За переказами, Феодора жила зі своїм чоловіком в любові та злагоді, але один багатий городянин, осліплений її красою, став спокушати молоду жінку. Він підкупив звідницю, яка обдурила Феодору, сказавши, що гріх, скоєний вночі, не ставиться людині в провину. Жінка послухалася і зрадила чоловікові, проте незабаром усвідомила всю свою провину. Феодора зненавиділа своє тіло і піддавала себе всіляким мукам, передає УНН.

Знайома ігуменя, бачачи страждання грішниці, нагадала їй історію Марії Магдалини, яка омила сльозами ноги Христа. Це спонукало Феодору піти в монастир — причому таємно від усіх, але вона розуміла, що в жіночій обителі чоловік знайде її, тому переодяглася в чоловічий одяг і поступила в чоловічий монастир з ім'ям Феодор.

Пізніше, вже після смерті Феодори, її чоловік, дізнавшись про подвиг дружини, прийняв постриг у цій же обителі.

На Русі на Федору (Феодору) відзначали третю зустріч осені. «Всяке літо кінчається, осінь починається», — говорили в народі.

У цей час щосили йшли дощі, починалася сльота. Тому про свято жартували: «Федора — замочи хвіст».

На Федору був звичай збирати усім селом дари для священика найближчої церквиі. Матінці миряни допомагали робити запаси на зиму, забиратися в будинку і на подвір'ї.

З Федори починалися капустяні вечорниці. Протягом двох тижнів дівчата і жінки рубали капусту, квасили її на зиму, розповідали байки, жартували і сміялися. Такі зборища називалися також «капусниками» — це слово дожило і до наших днів. На стіл в такі вечори подавали страви з капусти — капусняк, голубці, пироги тощо.

Розділи: Традиції

19 квітня

Інші дати
Мар’ян Крушельницький
1897 – український актор, режисер. Один із фундаторів українського театру.
Розгорнути
Народився Марко Бараболя (Рознійчук Іван Федорович)
(1910, с.Ділове Закарпатська область - 1945) - український письменник-сатирик, «королем закарпатського гумору» називали його сучасники.
«Не сумуйте, полонини ! Засихайте, сльози! Зацвітайте, черемшини! Смійтесь, верболози» (Марко Бараболя)
Розгорнути