chrome firefox opera safari iexplorer

Одна відпрацьована батарейка забруднює важкими металами 400 літрів води

17 листопада 2016 о 10:37

Мобільний телефон, комп’ютер, холодильник, лампочка — звичні вже для нас речі, без яких не уявляє своє життя ні кожен з нас зокрема, ні людство загалом.

Щоб вони працювали — потрібні батарейки та акумулятори. Однак строк дії будь-якого з цих елементів живлення завершується, і вони потрапляють до відходів.

З іншого боку, вони є цінним ресурсом, тож необхідно їх ретельно переробляти і повторно використовувати. Наприклад, на деяких переробних заводах Європи з таких відходів добувають близько 20 корисних компонентів, навiть золото, пише Україна молода.

«Маленька батарейка містить кілька небезпечних елементів із таблиці Менделєєва. Це, наприклад, цинк, свинець, нікель. Інша небезпека — батарейки, які потрапляють до нас не зовсім легальним шляхом, мають у своєму складі ртуть. Відповідно, відпрацьована батарейка окислюється та потрапляє в землю. І весь цей набір елементів потрапляє в ґрунтові води, які люди споживають. Забруднюються 20 квадратних метрів землі, 400 літрів води стають зовсім непридатними для вживання. Це основна причина, через яку збір та сортування батарейок є гостро необхідними», — наголосила Ольга Філь, представниця громадського проекту «Україна без сміття».

Загалом батарейки та акумулятори є безпечними, але перестають бути такими при механічних ушкодженнях і відсутності переробки, адже містять сірчану кислоту, свинець, ртуть, нікель, літій, електроліти та інші елементи, що є небезпечними для здоров’я людини та довкілля.

На жаль, після використання споживачі загалом викидають такі товари у смітник, а далі вони потрапляють на сміттєзвалища. Там, при неналежному зберіганні (відсутності спеціальних контейнерів, забетонованості тощо), під дією атмосферних явищ їхня оболонка пошкоджується, і шкідливі речовини потрапляють у землю, воду і повітря.

Хто займається утилізацією батарейок

Вихід простий — не викидати батарейки зі звичайним сміттям, а збирати та відправляти на утилізацію. І на сьогодні є низка громадських ініціатив, які цим займаються.

Громадський рух зі збору відпрацьованих батарейок в Україні почався близько 4 років тому. За цей час волонтери та комерційні організації відкрили щонайменше 2000 пунктів прийому.

Однак найбільшою на сьогодні є волонтерська мережа «Батарейки, здавайтеся», яка започаткована у Дніпрі, однак діє в 23 областях та нараховує близько 1184 пунктів збору, при цьому кожен день відкриваються нові.<

При цьому,  за словами активістів, їх набагато більше, оскільки люди відкривають нові, але не реєструють на сайті, а просто приносять зібрані батарейки в один iз головних штабів збору.

У Києві збором і тимчасовим зберіганням БіА займається КП «Київкомунсервіс». Здати відпрацьовані батарейки, окрім мережі магазинів Watsons, можна також у приміщеннях ЖЕД міста Києва, де КП розмістило відповідні контейнери.

Київкомунсервіс також налаштований на співпрацю з громадянами й іншими організаціями.

Підприємство продовжує збір матеріалу, маючи на зберіганні близько 3,7 тонни відпрацьованих батарейок і шукаючи підрядника, який би зміг їх переробити.

У Львові починає свою роботу муніципальна програма, за сприяння якої всі зібрані батарейки відправлятимуть на переробку за кордон.

Розділи: Довкілля

23 жовтня

Інші дати
Народився Пилип Козицький
(1893, с. Летичівка, Черкаська область – 1960) – український композитор, музикознавець, педагог, громадський діяч. Один з організаторів і керівників Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.
Ой одна я, одна, Як билиночка в полі, Та не дав мені бог Ані щастя, ні долі. Тілько дав мені бог Красу – карії очі, Та й ті виплакала В самотині дівочій. (слова Тараса Шевченка, музика Пилипа Козицького)
Розгорнути