chrome firefox opera safari iexplorer

Чому Росія ворог олімпізму?

08 січня 2017 о 18:10

Батько сучасного олімпійського руху П`єр де Кубертен у своєму головному світоглядному творі «Ода спорту» чітко визначив принципи сучасного олімпізму.

Серед найважливіших — це принцип справедливості: «О спорт! Ти — справедливість! Ти вказуєш прямі, чесні шляхи для досягнення мети, поставленої в житті». Чи не менш суттєвий принцип чесності та благородства: «О спорт! Ти — благородство! Ти нагороджуєш лаврами лише тих, хто боровся за перемогу чесно, відкрито, безкорисно».

Отож, «допінгова державна політика» Росії є прямим порушенням і, власне, антитезою олімпізму.

Нагадаю й про не менш важливий документ — «Олімпійську хартію», що нині діє в редакції 9 вересня 2013 року. Вона визначає, що метою олімпійського руху є становлення спорту на службу гармонійного розвитку людини, щоб сприяти створенню мирного зуспільства, що піклується збереженням людської гідності. У цьому випадку Росія, як країна-агресор, теж поставила себе поза олімпійським рухом.

З огляду на факти порушення світоглядних і базових принципів олімпійського руху, Росія повинна бути виключена із міжнародного олімпійського руху та, відповідно, позбавлена права не лише на участь в Олімпіадах, а й на проведення міжнародних змагань, як мінімум, із олімпійських видів спорту. Це стосується як футболу, так і біатлону, чи інших видів спорту.

Доки Росія діє проти ідеології олімпізму, олімпійський світ мусить бути проти Росії!

Микола Томенко, Віце-президент НОК України, почесний президент Федерації біатлону України Микола Томенко

 

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути