Сценічне життя Галини Яблонської почалось у … шість років – з епізодичної хлопчачої ролі. А за два роки Галинка вже виконувала головну роль — у спектаклі «Хатина дядечка Тома».
Потім була війна. І потяг, який мав привезти Галину та її подругу на примусові роботи до Німеччини. Дівчата кілька разів утікали, їх ловили й нещадно карали, аж нарешті втеча вдалася. Рідна Україна, військовий шпиталь, кров, біль, смерть – і п’ятнадцятирічна тендітна санітарочка, яку чимало поранених згадуватимуть усе життя…
У 1944 році Галина Яблонська повернулася до театру. Відтоді не полишала улюбленої справи ніколи.
Були нелегкі часи: помер вітчим, Галя з мамою залишилися без житла, треба було багато працювати, щоб якось прожити. Дівчина працювала і вчилась у школі, потім екстерном закінчила Дніпропетровське театральне училище. І завжди була сцена. Пересувний театр ім. Лесі Українки у Кам’янці – Подільському; Могилів-Подільський театр ім.Т. Шевченка, де Галині довелося зіграти десять ролей у виставах класичного репертуару; Вінницький драматичний театр ім. М.Садовського; Дніпропетровський пересувний театр…
1951 року Галину Яблонську запросили до театру ім.І.Франка. І він став її долею.
Катря («Не судилось» М.Старицького), Галя («Назар Стодоля» Т.Шевченка), Галя («Лиха доля» М.Старицького), Софія («Безталанна» І.Карпенка-Карого), Маруся («Маруся Богуславка» М. Старицького"), Гелена («Касандра» Лесі Українки), Катря («Фараони» М. Коломійця), Васілуца («Каса Маре» Й. Друце), Леді Макдуф («Макбет» В. Шекспіра), інші талановиті ролі запам’яталися вдячному глядацтву у виконанні актриси, щедро обдарованої справжньою українською красою, поставою, голосом, а головне – великим талантом і безмежною відданістю Його Величності Театру.
Яблонську запрошував зніматись у кіно сам Олександр Довженко, але незабаром мала відбутися прем’єра нової вистави, у якій вона грала в основному складі, тож кінодебюту так і не сталося…
Галина Гілярівна - патріотка і активна громадська діячка. Незмінно очолює Міжнародну лігу «Матері і сестри – молоді України», яка провадить мистецько-просвітницьку роботу. Бере участь у концертах, проводить творчі зустрічі, виступає на радіо й телебаченні. Створює сценарії, найвідоміші з яких: «Йдемо до тебе, батьку наш Тарасе», «Пам’яті Героїв Крут», «Жіночі голоси. Козача доба», «Уклін тобі, радна мати». Вона є правдивою пропагувальницею українських Слова, Мистецтва, Історії, прищеплює любов до наших звитяг і наших героїв.
Мені не раз доводилося спілкуватися з пані Галиною Яблонською. І щоразу, як диво, поставали її енергійність, залюбленість у життя і людей, її допитливе та уважне ставлення до світу.
Довкола неї – завжди люди. Багато молодих, які закохано сприймають кожне слово і відчувають її молоду, світлу душу.
Галина Яблонська – з тих, хто робить світ кращим, добрішим і творить український світ самою своєю присутністю.
Олена Бондаренко, літераторка, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
