Сьогодні під час наради Громадського українсько-литовського оргкомітету з відтворення надгробного пам’ятника князю Костянтину Острозькому в Успенському соборі Києво-Печерської лаври був представлений завершений макет пам’ятника, виготовлений у пропорції 1:5.
Над макетом працювали українські скульптори Олексій Сидорук та Борис Крилов («Творча майстерня Сидорука та Крилова») у співпраці з литовським професором, завідувачем кафедри візуального дизайну Клайпедського факультету Вільнюської академії мистецтв Арунасом Сакалаускасом.
Співголова Громадського оргкомітету Микола Томенко нагадав, що усього буде виготовлено три таких макети, які будуть експонуватися у Литві та Україні з метою поширення інформації про цей проект та залучення коштів для його реалізації.
Отож, вже перший макет ближчим часом вирушає до Вільнюса, де буде експонуватися в історичному музеї, повідомив директор Фонду «Корона князів Острозьких» Робертас Габулас.
На фото — директор Фонду «Корона князів Острозьких» Робертас Габулас, директор Києво-Печерського заповідника Любомир Михайлина, скульптор Борис Крилов, співголова оргкомітету, засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко та скульптор Олесь Сидорук
Як відомо, Костянтин Острозький вважається одним із найвидатніших полководців XVI століття. Сучасники порівнювали його зі стратегами античності — провів 35 битв, програв 2; брав участь в успішних компаніях проти татар, Московської держави. До речі, чи не найвідоміша його перемога – битва під Оршею (переміг 80-тисячне московське військо), якій у 2014 році виповнилось 500 років.
Крім того, князь Острозький — один із найвизначніших меценатів того часу, який перетворив Острог на осередок слов’янської культури. Він заснував міста: Дубне (1507 р.), Звягель (1519), Чернігів (1529 року), надав кошти для розбудови Межиріцького монастиря, Острозького та Дубенського замків.
Постать Костянтина Острозького тісно пов’язана з Києво-Печерською лаврою. Він брав активну участь у відновленні Успенського собору після його зруйнування у 1482 році, подарував йому новий іконостас, заповідав сімейні маєтності тощо. Завдяки К. Острозькому Лавра отримала від польських королів ряд грамот, які гарантували їй право на економічні привілеї.
Після смерті, згідно із заповітом, його тіло було поховано в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Над похованням у серпні 1579 року був поставлений майстерно виконаний надгробний монумент в стилістиці ренесансу із рожевого мармуру, який був знищений під час вибуху Успенського собору в листопаді 1941 року. Проектом відтворення Успенського собору, розробленого в кінці 1990-х років, було передбачено відновлення втраченого надгробка. На жаль, це проектне рішення досі не було реалізовано через брак коштів.
«Рідна країна»
