chrome firefox opera safari iexplorer

Премію ім. Максима Рильського отримав Василь Степаненко за переклад «Еротокрита»

27 січня 2017 о 11:01

24 січня у Держкомтелерадіо відбулось засідання Комітету з присудження Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського.

На здобуття премії 2016 року, якою відзначаються письменники і поети за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів або за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу, було висунуто 8 художніх творів п’яти номінантів, повідомляє сайт Держкомтелерадіо.

Більшістю голосів премію 2016 року присуджено перекладачеві Василю Степаненку за переклад з грецької мови поеми Віцендзоса Корнароса «Еротокрит», що вийшов у Києві у Національному видавництві дитячої літератури «Веселка».

Василь Степаненко відомий поет, перекладач, член Спілки письменників України. Перші переклади Василя Степаненка з грецької були надруковані в сімдесяті роки минулого століття в журналі «Всесвіт». Це була поезія видатних поетів Яніса Ріцоса, Одісея Елітіса, Тасоса Лівадітіса. Тут вийшов і роман С. Пласковітіса «Гребля», який пізніше видало видавництво «Дніпро». Національне видавництво дитячої літератури «Веселка» випустило в світ низку книжок у перекладі Василя Степаненка. Це, зокрема, грецька народна казка «Півпівника», «Грецькі народні казки», повість Г. Казандзакі «Маленька героїня», роман Н. Казандзакіса «У Кноському палаці».

З 2004 року на Українському радіо у програмі «Твій друг книга» п’ять років поспіль звучали твори Василя Степаненка, що потім увійшли у видання «Міфи і легенди Греції», за яке йому було присуджено літературну-мистецьку премію імені Олени Пчілки.

Поема-романс «Еротокрит» — перший класичний твір новогрецькою мовою, який з’явився в епоху венеціанського панування в середині XVII ст. Найбільша цінність цього твору – народна, чиста мова. Вона справжня і жива, звільнена від архаїзмів. Поема складається із 10 тисяч римованих строф-п'ятнадцатискладів, відомих також як «політична строфа». 1978 року рішенням ЮНЕСКО «Еротокрит» включено до переліку 300 шедеврів світової культури. Незважаючи на велику популярність поеми у Греції, її перекладено лише чотирма мовами: французькою, англійською, італійською. Четвертою мовою перекладу стала українська.

Нагадаємо, «Рідна країна» повідомляла про презентацію першого українського перекладу одного із 300 шедеврів світової літератури за версією ЮНЕСКО – поеми Вінцендзоса Корнароса «Еротокрит» 6 квітня 2016 року.

Презентація видання відбулася у Національному музеї літератури України. Переклад з грецької був здійснений українським поетом і перекладачем, тодішнім керівником Національного видавництва дитячої літератури «Веселка» Василем СТЕПАНЕНКОМ. Ця книга побачила світ завдяки художнику Миколі Пшінці, видавцю Олексію Бондаренку та грецькому меценату Герасимосу-Ніколаосу Бугасу.

16 серпня

Інші дати
Антон Задонцев
1908 – український учений у галузі рослинництва. Директор Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи (м. Дніпропетровськ).
 
 
Розгорнути
Річниця Зборівської битви
1649 – відбулася Зборівська битва – переможна битва козацької армії, очолюваної Богданом Хмельницьким, з польським військом під командуванням короля Яна ІІ Казимира під Зборовом (тепер Тернопільська область). В результаті 18 серпня 1649 р. був укладений Зборівський договір, за умовами якого визнавалася самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини; на землях Війська Запорозького влада належала гетьману, чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб.
Розгорнути
Народився Микола Дашкевич
(1852, с. Бежів, Житомирської області – 1908) – український літературознавець, історик.  Автор праць про Івана Котляревського, дослідник українських дум, історії Галицько-Волинського князівства.
Розгорнути
Народився Іван Дряпаченко
(1881, с. Василівка, нині Чернігівська область – 1936) – український живописець, графік, колекціонер. Автор полотен «На озері», «Косарі», «Лелеки перед грозою», «Назустріч вечору», «Параска у святковий день».
«Нашої красуні Василівки я не проміняю на жодну Венецію. Садки й гаї, білі хатки й чарівна ріка української пісні !» (Іван Дряпаченко).
Розгорнути