chrome firefox opera safari iexplorer

Шевченківську премію з літератури отримав Василь Шкляр

10 лютого 2011 о 17:09

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка присудив Шевченківську премію з літератури письменнику Василю Шкляру за роман «Залишенець» («Чорний Ворон»).

Про це УНІАН повідомив сам письменник.

За його словами, до нього щойно подзвонив один з членів комітету і сказав, що сьогодні відбулося таємне голосування, на якому більшістю голосів — 17 голосів — премію присудили йому.

«Мені сказали, що дуже гаряче виступав на мою підтримку письменник Василь Герасим’юк, Герой України Марія Стеф’юк», — сказав В.Шкляр.

Нагадаємо, що на Шевченківську премію з літератури цього року претендували В.Шкляр зі своїм романом про повстанців «Залишенець» («Чорний Ворон»), поет Павло Вольвач із збіркою «Триб» та Володимир Рутківський із дитячою трилогією «Джури».

Цього року грошову винагорода за Шевченківську премію становить 260 тисяч гривень. Раніше вона становила 130 тисяч гривень, та оскільки Президент України минулого року скоротив число лауреатів до п’яти осіб, а гонорарний фонд – у сумі один мільйон триста тисяч гривень – залишився той самий, то кожному номінанту припаде по 260 тис. грн.

Вручення Шевченківської премії відбувається традиційно у день народження Великого Кобзаря — 9 березня.

*** Роман «Залишенець» («Чорний Ворон») відтворює одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії – боротьбу українських повстанців проти окупаційної влади в 1920-х роках. Головний герой роману – холодноярський отаман на прізвисько Чорний Ворон – воює проти більшовиків, які окупували Україну й запроваджують у ній свій лад.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути