chrome firefox opera safari iexplorer

Черкаські освітяни б'ють на сполох через плани Міносвіти «злити» українську літературу із зарубіжною

15 лютого 2017 о 10:53

«Ми проти насильницького втілення антидержавної ідеї в українській освіті!» — таке звернення до міністра освіти і науки Лілії Гриневич від імені науково-педагогічної спільноти та представників громадськості Черкащини розмістила на своїй сторінці у «Фейсбуці» кандидат педагогічних наук, письменниця і депутат Черкаської обласної ради Валентина Коваленко.

«Ідеться про освітню новацію у проекті Типового навчального плану для 10-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, де пропонується інтегрувати українську літературу в один навчальний предмет із зарубіжною літературою («Література (українська і зарубіжна)», — йдеться у цьому зверненні.

Його підписанти нагадують пані міністру, що проголошення України незалежною державою створило передумови до подолання колоніальної спадщини, отже, відродження національної культури і мови.

На жаль, наголошують автори, маргіналізована, з точки зору влади, духовно-культурна сфера, нехтування гуманітарною освітою стало причиною створення в Україні катастрофічної ідеологічної ситуації, що призвело до трагічних подій на сході України та в Криму.

«Сьогодні російський окупант підступно-приховано продовжує створювати умови гуманітарної блокади, аби розбратати націю, розпорошити нажитий українцями рідний світ. Тож великі сподівання покладаємо на освіту, здатну сформувати майбутнє нашої держави й нашого суспільства.

Але вважаємо неприйнятним сліпе загравання з іншими країнами, догідливе пристосування до чужих навчальних систем, нехтуючи власними національними здобутками у гуманітарній царині», — підкреслюють автори листа.

Представники громадськості та науково-педагогічна спільнота Черкащини переконані, що без достатнього вивчення української мови та літератури неможливо виховати справжнього патріота своєї країни, виплекати в ньому національну гідність.

Тому скорочення годин на ідеологічно важливі «українські» предмети називають свідомою «здачею» багатовіковому ворогові нашої духовної території, що несе загрозу національним інтересам держави.

З огляду на це черкащани пропонують Міносвіти і науки звернути особливу увагу на посилення національних пріоритетів в освіті, а саме на україноцентричну гуманітарну політику, а також наполягають на необхідності збереження в українській школі трьох окремих предметів: української мови, української літератури, зарубіжної літератури.

Вони вважають, що ідея інтеграції цих предметів фактично є нищенням національної системи мовно-літературної освіти, оскільки призведе до втрати цілої низки життєво важливих компетентностей учнів.

Автори звернення також наполягають на проведенні відкритого громадського обговорення проб­лем, пов’язаних з оновленням змісту освіти, зокрема з небезпекою інтеграції предметів літератури — української і зарубіжної — на професійному рівні.

Пропонують залучати до цього насамперед учителів-практиків, методистів і науковців, депутатів та ЗМІ та закликають міністра освіти і науки стояти на чіткій проукраїнській позиції у процесі впровадження освітніх реформ.

Звернення, окрім Валентини Коваленко, котра донедавна була головою Черкаської обласної ради, підписали Людмила Юлдашева, голова Всеукраїнської спілки вчителів-словесників, Володимир Поліщук, доктор філологічних наук, професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Олена Фещенко, голова обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта», Володимир Ткаченко, голова Черкаської обласної організації письменників та інші.

Розділи: Новини освіти

19 грудня

Інші дати
День Святого Миколая
Православні, римо-католицькі та греко-католицькі християни пам'ятають його та шанують як історичну особу та великого святого. В Україні та в інших країнах світу цей святець став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Святий Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, і лучників.
Розгорнути
День адвокатури
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль адвокатури в розбудові правової держави, захисті конституційних прав і свобод громадян, велике громадське значення цієї правозахисної інституції в Україні…» згідно з Указом Президента України «Про День адвокатури» від 2 грудня 2002 року № 1121/2002.
Розгорнути
Народився Микола Андрусов
(1861, м. Одеса – 1924) – геолог, знавець неогенових відкладів, палеоеколог, дослідник Чорноморського басейну. Праці М.Андрусова складають епоху в стратиграфії, палеонтології, палеографії, палеоекології, океанології і досі є неперевершеним зразком наукової чіткості та точності.
Розгорнути
Народився Микола Скуба
(1907, с.Горбове, Чернігівська область – 1937) – український поет. Автор збірок поезій «Перегони», «Демонстрація», «Пісні», «Нові пісні», «Сопілка».
Розгорнути
Народився Микола Руденко
(1920, с. Юр'ївка Луганської обл. - 2004) - український письменник, член-засновник Української Громадянської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Автор збірок поезій, романів та повістей ("Вітер в обличчя", "Остання шабля", "Чарівний бумеранг" та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Лукаш
(1919, м. Кромівка Суміської обл. - 1988) - український перекладач. Працював у галузі поетичного і прозового перекладу з 18 мов, української лексикографії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі