173 роки тому народився відомий український художник і педагог Микола Мурашко

Талановитий український художник Микола Мурашко народився у Глухові, в родині різьбяра іконостасів.
Уже в ранньому дитинстві хлопчик виявив велике зацікавлення малюванням: копіював книжкові ілюстрації, малював сам.

1863 р. добрий знайомий, художник Іван Сошенко, який викладав малювання у 1-й Київській гімназії, порадив Миколі вступати до Академії мистецтв у Петербурзі. Юнак відвідує академію як вільний слухач. Під час навчання знайомиться з Іллею Рєпіним, і той великою мірою вплинув на його естетичні погляди.

Портрет Миколи Мурашка. Худ. Ілля Рєпін. 1866

Успішно працює як художник-графік, про що свідчить написаний ним літографічний портрет Тараса Шевченка, над яким працював у 1864-67 рр.

Закінчити навчання в Академії не судилося – на заваді стала хвороба. Повернувся в Україну, оселився у містечку Вороніж на Чернігівщині. У жовтні 1867-го отримав від Академії мистецтв звання вчителя малювання і наступного року розпочав викладання у Київській прогімназії, згодом – у реальному училищі, Колегії Павла Галагана.

Водночас багато творчо працює. 1879 за роботу «Мотив з околиць Києва» Рада Академії мистецтв надала Миколі Мурашку звання класного художника III ступеня.

Митець заглиблюється у пейзажний живопис. 1880—1890 рр. створює пейзажі «Річка Тетерів», «Млин», «У парку», «Вид Боярки», «Коростишів»; серію «кримських» робіт: «Крим», «Берег Алупки», «Ай-Петрі», «Мечеть». Улюблена тема полотен майстра – панорами Дніпра («Над Дніпром», «Вид на Дніпро» та інші.)
Картини з успіхом експонуються на виставках у Києві та Петербурзі. Окремі роботи придбала Академія мистецтв.

Український краєвид. Микола Мурашко, 1896

Тоді ж Микола Мурашко пише низку портретів, найвідоміший з-поміж яких – портрет художника і громадського діяча Миколи Ге.

Водночас улюбленою справою М. Мурашка було викладання. 1875 р. у власній оселі організував і очолив Рисувальну школу (розташовувалася згодом у різних приміщеннях). Серед учнів художника були діти й дорослі: одні готувалися до іспитів з малювання, інші воліли навчитися малювати «для себе», з любові до живопису, ще інші не бачили себе поза живописом і прагнули досягти вершин майстерності.

Допомогу в організації школи надавали український підприємець і благодійник І.Терещенко, меценат і колекціонер художніх творів В.Тарновський, професор історії та громадський діяч П.Павлов, географ і мандрівник П.Семенов-Тянь-Шанський. Підтримували діяльність школи художники І. Рєпін, І.Крамськой, В. Маковський.

Школа дала можливість отримати художню освіту М.Пимоненку, С.Костенку, Г.Дядченку та іншим, відомим у майбутньому, малярам.

Обдаровані діти з бідних родин у школі навчалися безкоштовно.

У різні часи тут викладали М. Врубель, І.Селезньов, професор Г. Павлуцький, С.Костенко та інші майстри.
Школа діяла понад 25 років — до травня 1901-го.

Посібник із малювання для дітей, виданий 1869 р., мав величезну популярність: у якості зразків для копіювання пропонувалися літографічні роботи самого Мурашка.

Із середини 1880-х років Микола Мурашко багато друкується як рецензент і мистецтвознавець, зокрема, популяризатор творчості художників-передвижників. Ініціює виставки художніх робіт українських та зарубіжних художників-реалістів: О.Сластіона, М.Ярового, Є.Вжеща, К.Костанді, І.Рєпіна, В.Верещагіна, В.Полєнова, І.Шишкіна.

Упродовж останніх років життя Микола Мурашко мешкав у селищі Буча поблизу Києва. Працював над мемуарами «Спогади Старого Вчителя», які побачили світ іще за життя митця.

М.М.Мурашко помер 22 вересня 1909 р. у Бучі. Похований на київському Лук'янівському цвинтарі.

У містах Києві та Глухові на честь М.Мурашка названо вулиці.

Підготувала Олена Бондаренко