chrome firefox opera safari iexplorer

Памʼятник Шевченку повернув у Лавру український дух, памʼятник Острозькому поверне європейський досвід

23 травня 2017 о 17:28

Виступаючи сьогодні у Національному Києво-Печерському заповіднику на відкритті масштабної виставки, присвяченої династії князів Острозьких, засновник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко сказав, що вже можна підвести попередні підсумки дворічної роботи над спільним українсько-литовським проектом відтворення надгробного пам’ятника князю Костянтину Острозькому в Успенському соборі на території Києво-Печерської лаври.

«Ми вже пройшли найскладніший підготовчий і творчий етап. Тепер у Києво-Печерському заповіднику можна побачити макет памʼятника князю Острозькому, що буде відтворений в Успенському соборі, у масштабі 1:5, який буде експонуватися пізніше також у Литві під час відкриття «Днів України у Литві», — повідомив Микола Томенко.

«Залишилося лише залучити відповідну кількість коштів до цього проекту та почати роботу над виготовленням власне памʼятника. І тут українська сторона має бути такою ж активною, як і Литва, де цей проект підтримується на рівні президента і уряду… У нас же він підтримується поки що на рівні колективу Національного Києво-Печерського заповідника та нашого Фонду «Рідна країна», — зауважив М.Томенко.

Він наголосив, що цей проект є надзвичайно важливим.

«Нагадаю, Костянтин Острозький – один із найвидатніших полководців XVI ст., багаторічний великий гетьман литовський князівства Литовського, який у 1514 році на чолі обʼєднаного європейського війська у битві під Оршею розгромив 40-тисячне військо Московської держави, а родина Острозьких свого часу багато прислужилася до європеїзації освіти, науки та культури в Україні. Тому, реалізувавши у 2014 році наш проект щодо встановлення памʼятного знаку Тарасу Шевченку на місці, де він у 1846 році створив сепію із зображенням Церкви Всіх Святих, ми почали повертати у Лавру український дух. А реалізацією проекту з відновлення надгробного памʼятника Костянтину Острозькому в Успенському соборі ми повернемо у Лавру і європейський досвід», — підсумував Микола Томенко.

«Рідна країна»

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути