У житті виникають ситуації, коли необхідно залучити кошти, яких на даний момент не вистачає. Для цього і існує такий інструмент, як позика чи кредит. Існує безліч варіантів взяти гроші у борг: надокучлива реклама кредитних спілок, «кредит-кафе», банківських кредитів переслідує нас буквально на кожному кроці.
Але є й інший шлях отримати гроші в борг: позичити їх у родичів чи знайомих. Якщо сума запозичених коштів є незначною, то, зазвичай, гроші передаються в борг під «чесне слово», але, якщо мова йде про значні суми, то, задля упередження ситуації з неповерненням боргу, спокою кредитора та підтвердження добросовісних намірів боржника, варто оформити розписку.
Згідно з положеннями Цивільного кодексу України, а саме ст.ст. 1046, 1047 Кодексу, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (170 грн.), а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Таким чином, Цивільним кодексом України передбачена можливість передачі коштів (чи майна) у борг, а також зазначено, що така передача може посвідчуватись будь-яким документом, в тому числі і розпискою позичальника.
Суди протягом досить тривалого часу визначались із формою розписки та вимог до її оформлення, оскільки закон, за добре відомою приказкою, «як дишло…», то ж боржники та кредитори, дійшовши до судового розгляду справ щодо повернення коштів за розписками, трактували положення ЦК України кожен на свою користь.
Так, до вересня 2013 року деякі суди, розглядаючи справи щодо стягнення коштів за розписками, приходили до висновку, що сама розписка є лише додатком до договору позики, і сама по собі не є підтвердженням факту передачі коштів від однієї особи іншій.
18.09.2013 року Верховний суд України, розглядаючи справу № 6-63цс13 прийшов до висновку, що «письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й факту передачі грошової суми позичальникові». Також суд не тільки підтвердив, що договір позики означає факт передачі грошей, а й визнав, що такий документ може бути підписаний тільки позичальником – підпис кредитора не потрібен. Таким чином, Верховним судом України було визнано рівність договору позики і розписки та спрощено процедуру стягування боргів за розписками.
02.07.2014 року Верховний суд України прийняв постанову по справі №6-79цс14, в якій ще раз підтвердив рівність договору позики та розписки. Оскільки, відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, рішення Верховного суду України є обов’язковими для всіх судів України, то, здавалося б, судова практика була приведена до єдиного розуміння правової природи розписки.
Однак, розписка у вигляді «Я, Петренко Петро Петрович, отримав у борг від Сидоренка Івана Григоровича 200000,00 грн.» не матиме належної юридичної сили у випадку звернення пана Сидоренка І.Г. до суду, оскільки, за напрацьованою на даний час судовою практикою, до таких документів встановлено ряд вимог.
Схематично розписку можна відобразити так:
1. Найменування документу (розписка).
2. Прізвище, ім’я, по-батькові позикодавця та позичальника (того, дає розписку та того, хто передає кошти чи майно за розпискою), дані, за якими можна ідентифікувати цих осіб: паспортні дані, місце реєстрації, місце проживання, бажано ідентифікаційний код (реєстраційний номер облікової картки платника податків). Чим більше таких даних буде зазначено, тим краще.
3. Сума грошей (кількість майна, речей), які передаються за розпискою. Ці дані зазначаються цифрами та прописом (у дужках) задля запобігання можливим виправленням.
4. Дані про те, відсоткова це чи безвідсоткова позика. Якщо за позику нараховуються відсотки, то вказується порядок та розмір виплати відсотків.
5. Термін, на який видається позика та строки (дата) чи подія, з настанням яких позичальник зобов’язаний повернути позику.
6. Сканкції за просрочення повернення позики.
7. Дата та місце складання розписки, особистий підпис боржника.
Слід зазначити, що 18.01.2017 року Верховний суд України, розглядаючи справу №6-2789цс16 (справа про передачу коштів за розпискою від фізичної особи юридичній особі) прийшов до дещо неоднозначного висновку, який зводиться до того, що в боргових розписках, які оформлюються при передачі коштів фізичним чи юридичним особам, потрібно вказувати також ціль отримання коштів, тобто, на що ці кошти будуть витрачені. На це, за можливості, також потрібно звернути увагу при складанні розписки.
Щодо посвідчення розписки, то нотаріального посвідчення боргова розписка не потребує. Однак, це не позбавляє можливості посвідчити нотаріально підпис боржника. Нотаріус може засвідчити підпис позичальника, але на факт передачі коштів це жодним чином не впливає. Нотаріальне посвідчення підпису лише буде свідчити про те, що позичальник розписався сам, перебуваючи у здоровому глузді та без будь-якого примусу, що позбавить останнього в подальшому посилатись на такі обставини.
Крім нотаріального посвідчення, розписку також можна скласти в присутності свідків, які посвідчують факт передачі коштів чи майна своїми підписами, що також є додатковою гарантією виконання позичальником своїх зобов’язань та може значно підсилити позицію позикодавця у випадку звернення до суду.
Зразок розписки, з урахуванням всього вищевикладеного:
РОЗПИСКА
Я, Петренко Петро Петрович (паспорт серія АА номер 0000001, виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 01.01.2001, зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 10, кв. 1, проживаю за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 10, кв. 2, ідентифікаційний код 29623651) отримав у борг для придбання земельної ділянки в місті Буча, Київської області, від Сидоренка Івана Григоровича (паспорт серія АВ номер 0000002, виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 01.01.2001, зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Т.Драйзера, 22, кв. 3, проживає за адресою: м. Київ, вул. Т.Драйзера, 22, кв. 3, ідентифікаційний код 25814732) 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 коп. в термін до 31.12.2017 року.
Відсоток за користування коштами становить 10 (десять) % від позиченої суми, які Петренко Петро Петрович зобов’язується виплатити Сидоренку Івану Григоровичу при поверненні всієї суми коштів.
Зобов’язуюся повернути кошти у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 коп. та відсоток за користування коштами у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. до 31.12.2017 року включно.
У випадку прострочення повернення коштів зобов’язуюсь сплатити штраф у розмірі 20 (двадцять) % від суми несвоєчасно повернутих коштів.
м.Київ
01.04.2017 (підпис) Петренко П.П.
Свідки:
1. Барак Обама Хусейнович (паспорт серія АА номер 040861, виданий Солом’янським РУ ГУ МВС України в м. Києві 20.01.2009, зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська 146, кв. 15, проживає за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська 146, кв. 15, ідентифікаційний код 78456921)
Підпис Барака О.Х.
2. Меркель Анжела Хорстівна (паспорт серія АА номер 170654, виданий Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 22.11.2005, зареєстрована за адресою: м. Київ, вул. Бажова, 7, кв. 258, проживає за адресою: м. Київ, м. Київ, вул. Бажова, 7, кв. 258, ідентифікаційний код 25145187)
Підпис Меркель А.Х.
Віктор Марусиченко, юрист Громадського руху «Рідна країна»
