chrome firefox opera safari iexplorer

У Дніпрі біля Черкас з’явилися прісноводні медузи

05 липня 2017 о 10:06

Черкаський рибалка знайшов у Дніпрі медузу. Як з’ясувалося, такі цікаві й незвичні для Славутича «жителі» зустрічаються не лише у дніпровській воді біля обласного центру, а й у селах неподалік — у Черкаському та Чигиринському районах, пише Україна молода.

Як розповідають у соціальних мережах черкащани, прісноводні медузи схожі на морських, але дуже маленькі, їх розмір — як 5 копійок.

За словами черкаських іхтіологів, у Дніпрі тепер живуть не лише медузи, а й краби. І переселяються вони сюди за допомогою іноземних кораблів, подорожуючи на їхньому днищі.

Загалом, наголошують іхтіологи, у головній річці України тепер мешкає чимало екзотичних жителів.

Тільки нових риб тут в останні кілька років з’явилося 18 видів, серед яких — бички, оселедці, тюлька, котрі мігрують з Азовського та Чорного морів угору по Дніпру.

Є тепер у дніпровських водах і такі небезпечні риби, як піраньї та сонячні окуні з Північної Америки, яких люди повипускали зі своїх акваріумів. Ця хижа дрібнота дуже плодюча і ненажерлива. Вона виживає з водойм усіх сусідів.

До речі, минулої неділі світ відзначав міжнародний день Дніпра. Стурбовані станом головної водної артерії України екологи провели у Черкасах своє зібрання, на якому йшлося про екологічні проблеми річки та інших водоймів області.

«Забруднення річок та погіршення їх гідрологічного стану відбувається через недостатню роботу комунальних підприємств: потребують реконструкції очисні споруди та каналізаційні мережі. Гостро стоїть проблема з побутовими відходами, вилученням і утилізацією пестицидів. Часто відсутні підприєм­ства, що можуть не лише вивезти ці залишки, а й знищити їх. Тож варто змінювати екологічне законодавство та комплексно вирішувати це питання», — зазначила начальник управління екології та природних ресурсів Черкаської облдержадміністрації Олена Звягінцева.

За словами завідувача гідрохімічної лабораторії вод та ґрунтів Черкаського регіонального управління водних ресурсів Тетяни Петренко, загальна кількість скинутих у водойми Черкащини забруднених стічних вод у 2016 році збільшилася у півтора раза — з 5,9 млн. до 7,3 млн. кубометрів.

І основними джерелами забруднення водних об’єктів залишаються очисні споруди та каналізаційні мережі виробничих управлінь житлово-комунального господарства.

Деякі райони забруднюють води через те, що очисні споруди працюють неефективно і потребують реконструкції.

Це Чигиринський, Кам’янський, Смілянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Чорнобаївський, Золотоніський водоканали.

А в окремих районах Шевченкового краю ці споруди взагалі відсутні — це Городищенський, Драбівський, Жашківський та Шполянський райони.

Учасники засідання, ініціатором якого стала Всеукраїнська екологічна ліга, зазначили, що для поліпшення стану навколишнього середовища області та запобігання його деградації необхідно здійснити комплексні заходи — створити науково-експертну раду при ОДА з представників профільних наукових установ i громадських природоохоронних організацій, розробити Програму інформування та просвіти населення, сприяти реалізації громадських ініціатив та проектів екологічного спрямування, забезпечити збереження та розширення територій природно-заповідного фонду та екологічної мережі, актуалізувати перелік складів із непридатними пестицидами та забруднених отрутохімікатами ділянок, організувати пункти роздільного збирання відходів і обов’язково паспортизувати сміттєзвалища.

Розділи: Довкілля

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути