chrome firefox opera safari iexplorer

У Нацопері вперше за мотивами п'єси «За двома зайцями» показали балет. ФОТО

03 липня 2017 о 11:21

У Національній опері України відбулася одна з найбільш незвичайних прем'єр: вперше за всю історію існування знаменитої п'єси Михайла Старицького «За двома зайцями», за її мотивами був створений балет, повідомляє прес-служба установи.

Ризик був високий — занадто вже запав в душі однойменний кіношедевр. Проте, результат перевершив найсміливіші очікування — прем’єра балету «За двома зайцями» пройшла з величезним успіхом!

Розповісти мовою пластики улюблений сюжет про невдаху цирульника, який в прямому сенсі, погнався за двома зайцями, наважився балетмейстер-постановник Віктор Литвинов.

Автор лібрето та виконавиця ролі одіозної Проні — Тетяна Андрєєва, композитор — Юрій Шевченко, диригент — Володимир Кожухар, сценограф — Сергій Маслобойщиков, художник по костюмах — Ганна Іпатьєва. Згідно з сюжетом п'єси М.Старицького, любовна трагікомедія розігралася в Києві, в районі Гончарі-Кожум'яки, який розташований від Андріївської церкви до Подолу. І творцям постановки вдалося якнайкраще передати атмосферу старовинного Києва — впізнаваного і улюбленого.

У декораціях, де головним символом стала Андріївська церква, крізь яку проростають мальви (втім, як і крізь все, що було на сцені), тонкий натяк на провінційність. Проте, саме велика кількість квітів додала всьому сценічному дійству легкості та святковості.

Навіть величезна бутафорська свиня, логічно вписалася в загальну атмосферу, стала алегорією не тільки середовища, де мешкають головні герої, які прагнуть «з грязі в князі», а і їх «свинських» вчинків.

Органічною за сюжетом стала і музика, написана композитором Юрієм Шевченком. «У балету є своя мова, мова пластики, сценографії, музики. І це відразу змінює всі акценти — історія залишається все тією ж, але спосіб її розповіді дещо іншій. Я, наприклад, місяця три коливався – чи використовувати відому пісеньку Голохвастого і компанії «В небі канарєєчка літає ...», — ділиться історією створення балету композитор. — Кінець кінцем музика була написана і в руках Володимира Кожухаря моя партитура зазвучала чарівно».

Проте, веселі куплети «канарєєчки» стали лейтмотивом балету, в якому звучить і кадриль, і танго, коли Проня освоює ази балетного мистецтва в приватному салоні. У той же час, в музичну канву вдало вплетені і народні мелодії, і знаменита «Школа Соломона Пляра».

Костюми героїв, а їх відшито більше сотні — ручної роботи і з натуральних тканин, стилізованих під епоху минулого сторіччя, далекі від класичних балетних.

На створення образів Ганну Іпатьєву надихнула творчість Марії Примаченко, а ось костюми для головної героїні — Проні, це вплив сучасного українського художника Владислава Шерешевського. Стьобані ватники, лляні сарафани, багатошарові спідниці та кожухи персонажів рясно декоровані принтами, стрічками, аплікаціями, мереживом і українською вишивкою. Як і декорації, кожен образ «розповідає» про свого персонажа, викликає певні асоціації. Багатство сценічних костюмів стало ще однією родзинкою постановки, додавши їй яскравості, колориту та неповторність.

Образ Проні в першому прем’єрному показі втілила Тетяна Андрєєва, якій належить ініціатива постановки цього комічно-містичного балету. В її виконанні Проня — це вже не просто кумедна міщанка, яка мріє вийти вдало заміж. Проня стала мрійливою, закоханою, більш витонченою й романтичною, панянкою, яка щиро бажає знайти своє жіноче щастя. Блискучим творчим прийомом стала її весільна сукня з довгим шлейфом, в який майже силоміць закутували Голохвастова, роль якого виконав Ярослав Ткачук. Граціозний в гарному одязі він здавався чарівним і щирим, а не злим спокусником, спраглим багатства нареченої.

Балетмейстер-постановник Віктор Литвинов зауважив: «Нам дуже хотілося донести до глядача весь гумор, закладений в п'єсі Старицького, — і додав. — Але дуже складно було мовою танцю передати знаменитий вислів «Проня Прокопівна, вам просили передати, шо ви падлюка».

Можна з упевненістю сказати, що «За двома зайцями» — балет унікальний, він вийшов багатогранним — і містичним, і гумористичним, і драматичним. Крім того, він став дуже гучним акордом на завершення театрального сезону.

25 лютого

Інші дати
Народилася Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка)
1871 – українська письменниця, перекладачка, культурний діяч. Автор численних віршів, поем, драматичних творів («Камінний господар», «Лісова пісня», «Бояриня» та ін.).
Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Щоб геть аж під яснії зорі Полинути співом дзвінким, Упасти на хвилі прозорі, Буяти над морем хибким. (Леся Українка)
Розгорнути
Народився Лесь Курбас
(1887, м. Самбір Львівська область - 1937) - український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Засновник театру «Березіль».
Розгорнути
Народився Павло Вірський
(1905, м.Одеса – 1975) – український танцівник і хореограф. Художній керівник Ансамблю танцю УРСР (1955 – 1975), який з 1977 року носить його ім’я.
Розгорнути