Найголовніше в житті людини – зберегти свою людську гідність всупереч усьому. Тому що людина без гідності – неповноцінна людина, а народ без гідності – це вже не народ».
Ада Роговцева
Часом ми по-доброму заздримо своїм попередникам: як їм поталанило – вони жили в одному часі й просторі з великими. Але ж багато хто з них навіть не усвідомлювали, що мають честь бути сучасниками Шевченка, Шекспіра, Леонардо...
Тішмося, радіймо, пишаймося: ми живемо в одному вимірі з прекрасною, незрівнянною, геніальною актрисою. Ми маємо змогу прийти на її спектаклі, щоб при її неперевершеному житті на сцені — плакати і сміятися, мріяти і вірити. Щоб їй аплодувати і дарувати квіти. Ми щасливі люди, бо можемо нині сказати:«З ювілеєм, дорога, Адо Миколаївно!»
Ада Миколаївна Роговцева (Роговець) народилася 16 липня 1937 р. у Глухові на Чернігівщині (нині Сумська область). Батько майбутньої актриси, Микола Іванович мав дві вищі освіти, що їх отримав у індустріальному і сільськогосподарському інститутах. Мати, Ганна Митрофанівна Зайковська, була агрономом.
Ада Роговцева закінчила Полтавську середню школу №10. У 1954-59 рр. навчалась у Київському театральному інституті ім. Івана Карпенка-Карого.
З 1958 р. й поспіль 35 літ — артистка Київського національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки, де пропрацювала понад 35 років.
По завершенні служби в театрі багато гастролює – у складі камерних театрів та з концертними програмами. У Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі грає у виставах «Рожевий міст» та «Вася повинен зателефонувати», які поставила донька актриси — Катерина Степанкова.
Професор Національного університету культури. Викладає у Київському театральному інституті ім. І. К. Карпенка-Карого.
Член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
Людина чіткої політичної позиції. Аду Миколаївну захоплено слухали учасники Помаранчевої революції та Революції Гідності. Нині активно допомагає українським воїнам, які беруть участь у боях на Сході України: їздить на передову з концертами, лише у 2015р.зібрала 52 тисячі гривень і продовжує збирати кошти на лікування поранених бійців. У 2015р. її діяльність знайшла «відгук» у Росії, де її тривалий час називали «своєю» актрисою: проти А.М.Роговцевої там порушили кримінальну справу та оголосили її персоною нон-грата.
Ада Роговцева зіграла понад 60 ролей у театрі й понад 50 – у кіно. Написала книгу спогадів «Свідоцтво про життя» та книгу «Мій Костя» — про свого чоловіка, видатного актора Костянтина Степанкова (Волощука). Їхня талановита донька Катерина Степанкова, відома як режисер і актриса, не раз виступала з мамою в спектаклях.
Народна артистка України та СРСР, лауреатка Державної премії ім.Т.Г.Шевченка та багатьох інших премій. Нагороджена численним орденами і відзнаками України. Герой України…
Тож тішмося, що живемо в одному часі й просторі з великою актрисою. Радіймо, що маємо змогу сказати Аді Миколаївні у день її сонцесяйного ювілею з любов’ю і вдячністю: «Вітаємо, любимо, пишаємося! Многая літа!»
Олена Бондаренко