Поясню логіку можливого створення «єдиної партії влади», тобто обʼєднання Блоку Петра Порошенка з «Народним фронтом».

Не секрет, що «Народний фронт» в силу різних обставин не має жодних шансів знову повернутися до влади в результаті парламентських виборів. Тому у нього — єдиний варіант: домовлятися з Президентом щодо створення нового виборчого блоку, через який можна було би зберегтися при владі у майбутньому.

Досить промовистими щодо цього єдиного варіанту для партії Яценюка є останні результати соціологічних досліджень в місті Києві, згідно з якими «Народний фронт» набирає 1% від усіх опитаних і 1,1% від тих, хто прийде на вибори.

Згідно з цими ж дослідженнями, лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк очолює рейтинг недовіри киян – 85,5% загальної недовіри. 83% недовіри має Олександр Турчинов  (нинішній Секретар РНБО, № 3 у списку «Народного фронту» у 2014 р.»), 77,1% — Андрій Парубій (нинішній спікер парламенту, №4 у списку «Народного фронту»). Я вже не згадую про антирейтинг таких «позитивних» героїв, як С. Пашиський та інші окремі обличчя команди Яценюка.

Водночас команда пропрезидентського блоку теж у непростій ситуації, оскільки не гарантувати співпраці з «Народним фронтом» на майбутніх парламентських виборах означає – конфліктувати, спровокувати офіційний розвал нинішньої, фактично, неіснуючої коаліції та створити передумови для дочасних виборів, чого нинішній владі зовсім не потрібно.

Натомість «Народний фронт» має і свої переваги: достатньо високий відсоток впливу на нинішній адміністративний ресурс і, звичайно, надвисокі фінансові можливості, які вдалося здобути за 3,5 роки офіційного перебування при владі.

Тому і виглядає так, що Порошенко та його партія, можливо, і не хочуть, але змушені домовлятися з партією Яценюка про створення на майбутніх виборах або нової партії, або нового спільного блоку.

Бо для них, образно кажучи, «Народний фронт» — це валіза без ручки, але з грошима!

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»