chrome firefox opera safari iexplorer

Біля Трускавця – провалля площею 6 гектарів

03 жовтня 2017 о 13:30

Про небезпеку, яку несуть закинуті підземні виробки вугілля, калійних солей та інших мінералів, говорять давно. На Львівщині цілі території фактично стоять «на повітрі», а рекультивувати небезпечні землі немає ні коштів, ні політичної волі.

Одна з таких місцевостей – між сусідніми Дрогобичем і Трускавцем, де є значні підземні порожнини. Тут у 1970-80-х роках активно видобували калійні солі. Науковці і сейсмологи уже багато років попереджають про небезпеку обвалів цих порожнин, адже вони можуть спровокувати локальні землетруси.

І от саме тут «рвонуло»: у ніч на суботу, 30 вересня, близько опівночі в районі Дрогобича стався незначний землетрус, епіцентр якого був на глибині 2,2 км. Поштовхи були незначними, тому кількість балів не зафіксували. Але через цей землетрус у селі Модричі Дрогобицького району утворилося провалля діаметром 300 метрів та глибиною до 50 метрів. Це територія ТзОВ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал».

Місцеві ЗМІ одразу забили на сполох: регіону загрожує техногенна катастрофа!

Пізніше з’ясувалося, що про катастрофу говорити передчасно. Небезпека існує для дороги Дрогобич-Трускавець, яка теоретично може піти під землю. На прес-конференції у Львівській ОДА повідомили, що найближчими днями ґрунт довкола провалля може й далі зсуватися. За словами директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Руслана Гречаника, провалля досліджують фахівці ТзОВ «Інституту «Гірхімпром» та Держекоінспекції.

«Місце обвалу огороджене, проведено роз’яснювальну роботу з місцевим населенням, – повідомив Руслан Гречаник. – Територія в радіусі близько 50 м від провалля – небезпечна, адже в будь-яку мить там може відбутись зсув ґрунту. Щодо більш детальних досліджень, то їх вартість зараз прораховують фахівці Івано-Франківського університету нафти і газу. Коли буде відома сума, а це, за скромними підрахунками, не менше 1,5 мільйона гривень, обласна влада звернеться до Кабміну з проханням про виділення грошей з резервного фонду».

За словами начальника Держекоінспекції у Львівській області Миколи Маланича, про ймовірність виникнення провалля знали ще близько десяти років тому. Увесь цей час ТзОВ «СГХП «Полімінерал»» не виконувало жодних приписів щодо усунення загрози.

«Зсув був прогнозований, – сказав Микола Маланич. – Коли це підприємство перейшло в приватні руки, там виявили карстові порожнини. Було розроблено детальний проект консервації та рекультивації, згідно з яким ці порожнини мали заповнити розсолами певної концентрації. Але цього не зробили. Держекоінспекція протягом трьох років проводить моніторинг і вносить відповідні приписи, оскільки дане підприємство не виконує всіх вимог, які були передбачені договорами купівлі-продажу. Усі матеріали скеровані у прокуратуру, Службу безпеки та Фонд держмайна. Три місяці тому у зв’язку з цим було відкрито кримінальне провадження».

У Дрогобицькій райдержадміністрації також відбулася прес-конференція – за участі міських голів Стебника Петра Старосольського, мера Трускавця Андрія Кульчинського, голови Дрогобицької РДА Володимира Шутка та представника підприємства «Полімінерал».

Посадовці повідомили, що утворився котлован на території близько шести гектарів. Процес ще не завершився, земля просідає й далі. Розвивається підземна тріщина, яка може вивести з ладу дорогу Дрогобич-Трускавець (правильна її назва – дорога Пісочна-Східниця).

За словами Петра Старосольського, під час провалу завалилося шість прольотів ліній електропередач. Крім дороги, небезпека загрожує і водогону Дрогобич-Гірне, який пролягає поблизу.

Як розповіли «ВЗ» присутні на брифінгу журналісти, чиновники відповідали на запитання дуже обтічно, фактично з них не можна було витягти жодної конкретики. Зокрема, так достеменно і не роз’яснили, чи є небезпека для навколишніх будинків та курортів (адже ця інформація може відлякати потенційних відпочивальників. – Авт.). Також посадовці стверджують, що загрози зникнення знаменитої води «Нафтуся» немає, адже вона формується не біля провалля, а у самому серці Трускавця, біля бювету № 1.

Цікавою була реакція мера Трускавця Андрія Кульчинського. На своїй сторінці у ФБ він написав: «Обвал був прогнозований давно. Небезпеки Трускавцю і його мінеральним родовищам жодної. На місці обвалу з часом може утворитися водойма з високою мінералізацією води – за типом Мертвого моря».

На останній сесії Дрогобицької райради депутати прийняли звернення до президента, голови Верховної Ради, голови Львівської ОДА з проханням проводити природоохоронні роботи на території «Полімінералу» за рахунок державного бюджету. Бо земля тут належить Дрогобицькій райраді, а підприємство, виглядає на те, не справляється із цими роботами або не хоче їх виконувати, намагається мінімізувати витрати. За кордоном подібні підземні виробки одразу заповнюють спеціальним розчином, який твердне (це нагадує монтажну піну). У нас, ясна річ, такого не робили…

Нічний землетрус, що передував проваллю, відчули мешканці села Сілець, частково у Трускавці. Селяни кажуть, що коли провалилася земля і впали опори ЛЕП, вони відчули трус і побачили спалах. Люди настрашені, не вірять запевненням влади про те, що усе під контролем. Ще з радянських часів то тут, то там час від часу щось провалювалося…

Чому стався землетрус? Є різні версії. Кажуть, «ноги» землетрусу тягнуться ще від 2014 року, коли в Румунії стався потужний землетрус (6,5 бала). Його наслідки відчули в багатьох українських містах. Через румунський землетрус відбувся розлам земної кори, і після цього вперше почала просочуватися вода у порожнинах, що залишилися від калійних шахт у Стебнику. Після того сейсмологи почали час від часу реєструвати коливання земної кори невідомого походження…

Юлія Ліщенко, Високий замок

Розділи: Довкілля

27 листопада

Інші дати
Народилася Ольга Кобилянська
(1863, Румунія —1942) — українська письменниця. Авторка творів «Земля», «Царівна», «Меланхолійний вальс», «В неділю рано зілля копала» та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Чупринка (Грицько Чупринка)
(1879, с.Гоголів, Київська область - 1921) — український поет і громадський діяч. Автор збірок лірики «Огнецвіт», «Метеор», «Ураган», Сон-трава», «Білий гарт», поеми «Лицар-Сам».
«Розкішний степ... Убогі села... Це ти, мій краю чарівний? Мій рідний край такий веселий, Мій рідний край такий сумний!» (Григорій Чупринка)
Розгорнути