chrome firefox opera safari iexplorer

Мільярди наших коштів витрачаються на рекламу чиновників!

22 листопада 2017 о 15:27

Громадський рух «Рідна країна» продовжує реалізувати проект «#Нашбюджет – під громадський контроль!». На жаль, ні владі, ні засобам масової інформації сьогодні не цікава дискусія довкола головного фінансового документу, за яким Україна буде жити весь наступний рік. Проте ми переконані, що така дискусія є надзвичайно потрібною, оскільки куди не кинь — скрізь наявні необґрунтовані та неефективні витрати бюджетних коштів.

Одним із яскравих прикладів цього є кошти, закладені на піар чиновників у засобах масової інформації.

Вже десятки років йдеться про те, що такі видатки необхідно мінімізувати, а всі провладні медіа – роздержавити. Натомість бюджетні видатки на «медіапідтримку» влади щороку зростають.

Для прикладу: на висвітлення діяльності Верховної Ради у поточному році заклали у бюджеті 48 мільйонів гривень, у наступному – вже майже 62 мільйона. Але ця цифра не остаточна, вона суттєво збільшиться, оскільки Нацрада з питань телебачення і радіомовлення видала цифрову ліцензію на всеукраїнське мовлення парламентському телеканалу «Рада», і тепер йому доведеться щорічно платити за неї понад 20 мільйонів гривень… Уряд продовжує і далі видавати газету «Урядовий кур’єр», на яку спрямує 4 мільйона 361 тисячу гривень з бюджету, хоча вже давно йде мова про недоцільність утримання такого спеціального друкованого видання Кабінету Міністрів України.

Але найцікавіша стаття бюджетних видатків в цьому сенсі – Міністерство інформаційної політики. Згадаймо задум створення цієї установи: міністерство починало свою діяльність ледь не на громадських засадах! На сьогодні маємо бюджетне фінансування діяльності міністерства Стеця, зокрема, «виробництва та трансляції телерадіопрограм для державних потреб» у сумі майже 210 мільйонів гривень. А у наступному році на цю ж статтю Міністерства заклали вже вдвічі більше – біля півмільярда бюджетних гривень (458 млн 199 тис. грн. у проекті бюджету-2018).

Наскільки можна зрозуміти, левова частина цих коштів йде на фінансування так званого державного іномовлення України. Як задумувалося, «UA|TV — це єдиний інформаційний цілодобовий телеканал іномовлення, який адресований широкій іноземній аудиторії і покликаний доносити усьому світові  об’єктивну, актуальну та цікаву інформацію з України і про Україну з перших вуст». Проте досі ніхто не проаналізував ефективність каналу іномовлення! Для прикладу, його «популярність» на YouTube – 3,7 тисяч підписаних користувачів за два роки. Новини переглядають за день, в середньому, 5-10 користувачів кожну. Для порівняння: новини каналу 112 за день мають переглядів від 500 до 10 000…

Є також маса статей у бюджеті, які важко знайти, бо міністерства і відомства «ховають» їх в інші видатки своїх установ. Наприклад, у бюджеті на 2018 рік Мінекономіки, не ховаючись, передбачило 748 тисяч гривень на підтримку видань з економічних питань. Інші відомства закладають кошти в «інформаційно-аналітичне забезпечення», «фінансову підтримку забезпечення позитивного іміджу», «фінансову підтримку преси», «заходи щодо підтримки впровадження стратегії» тощо. На нашу думку, це є абсурдом і зловживанням використання бюджетних грошей, особливо при нинішній непростій соціально-економічній ситуації в Україні.

Окрема історія з UA:Перший (Суспільне мовлення). Керівники каналів вимагають 1 мільярд 535 мільйонів гривень платників податків у наступному році, хоча в проекті бюджету, проголосованому у першому читанні, передбачили «лише» 776 мільйонів гривень. Не буду вдаватися в деталі фінансового та змістовного управління цим каналом, згадаю лише про те, що керівництво каналу чомусь переконане, що їм не потрібно звітувати за використання бюджетних коштів. Я вже не згадую про численні міжнародні гранти, які теж «освоюються» без публічних звітів. А щодо ефективності, то наведу лише дані аналізу ІТК за жовтень цього року, де у так званій рейтинговій виборці каналів UA:Перший посідає 29 місце. Отак і виходить, що єдиний в Україні телевізійний канал, який забезпечує покриття 97% території держави, який є першим за бюджетними витратами, виявляється двадцять дев’ятим за популярністю…

Крім того, влада піариться ще й за рахунок місцевих державних та комунальних ЗМІ, які продовжують утримуватися коштом місцевих бюджетів. Нині важко проаналізувати, скільки саме грошей з місцевих бюджетів йде на утримання, скажімо, друкованих видань. Свого часу я був ініціатором ухвалення Закону про роздержавлення ЗМІ. На сьогодні, через 2 роки після його ухвалення , є різні дані щодо кількості роздержавлених медіа в Україні. Так,за одними даними, роздержавлено 233 із 667 газет, за іншими – ще 300 друкованих видань хочуть розпочати процедуру роздержавлення. Отож, загально кажучи, сьогодні від 100 до 300 газет влади продовжують фінансуватися з місцевих бюджетів.

До речі, лідером у цьому плані стала Київська міська держадміністрація, яка на підтримку засобів масової інформації у цьому році склала 56 мільйонів 614 тисяч гривень і досі утримує власне телебачення, радіо та друковані ЗМІ.

Отож, щоб побачити загальну картину того, скільки центральна та місцева влада витрачає наших (бюджетних) коштів на свій піар, треба провести спеціальне масштабне дослідження. Але навіть наш побіжний аналіз доводить, що витрачання МІЛЬЯРДІВ БЮДЖЕТНИХ ГРИВЕНЬ, які йдуть на піар для влади, сьогодні є не просто недоцільним, а злочинним – особливо при тому, що у бюджеті не знаходиться грошей для фінансування базових соціальних та гуманітарних програм!

Тому, з одного боку, треба максимально пришвидшити процес роздержавлення ЗМІ, а з іншого — найбільш фінансово затратні для бюджету канали (Суспільне телебачення, канал іномовлення тощо) повинні стати об’єктом для серйозної фахової дискусії в контексті доцільності та ефективності витрачання мільярдних коштів з бюджету на їх утримання.

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

Розділи: Політика

10 жовтня

Інші дати
Атена Пашко 
1931 – поетеса, громадсько-політична діячка. Автор збірок «На перехрестях», «На вістрі свічки», «Лезо моєї стежки». Голова Спілки українок України (1991–2001), президент Благодійного фонду В’ячеслава Чорновола (з 1999 р.).
Розгорнути
День працівників стандартизації та метрології України
14 жовтня - Всесвітній день стандартів. Саме цього дня 1946 року в Лондоні в приміщенні Інституту цивільних інженерів відкрилася конференція національних організацій по стандартизації. Результатом її роботи стало заснування нової Міжнародної організації по стандартизації ISO (з грецької isos - рівний). У 1970-му Президент ІSО пан Фарук Сунтер (Туреччина) запропонував 14 жовтня відзначати Всесвітній день стандартів, для того, щоб підкреслити важливість стандартизації для всієї світової економіки, активізувати її роль як основного помічника не тільки промисловості, торгівлі, а й урядів і споживачів усього світу. День працівників стандартизації та метрології в Україні на підставі Указу Президента № 910/2002 від 08.10.2002 відзначається щорічно 10 жовтня.
Розгорнути
Народився Михайло Драй-Хмара
(1889, с.Малі Канівці, Черкаська область - 1939) — український поет-неокласик, літературознавець, перекладач, поліглот (знав 19 мов).
Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття веде вас у світи ясне сузір'я Ліри, де пінить океан кипучого життя... (Михайло Драй-Хмара)
Розгорнути