chrome firefox opera safari iexplorer

У столичній опері прозвучать твори трьох гігантів сучасної української музики

07 листопада 2017 о 11:09

У Національній опері у Києві 10 листопада відбудеться гала-концерт проекту «Три С: Скорик, Станкович, Сильвестров», повідомляє Україна молода.

Кожен із цих композиторів є знаковою фігурою в історії музичної України.

Абсолютно новий формат концертів, які проводили з минулого року, став потужною промоцією найкращих творів українського музичного мистецтва.

Прем’єру маштабного національного проекту поціновувачі музики сучасних українських композиторів мали змогу слухати ще у квітні минулого року, яка відбулася на сцені Київської опери, — зачаровував своєю впізнаваною навіть для тих, хто не надто розбирається у класичній музиці, «Мелодією» Мирослав Скорик.

Тоді також прозвучала світова прем’єра Концерту для віолончелі з оркестром №2, який виконав віолончеліст Олександр Пірієв у супроводі Симфонічного оркестру Українського радіо (диригент — Володимир Шейко).

У концерті також взяв участь відомий український піаніст Йожеф Ермінь. Окрім столиці, концерти з циклу «Три С / Мирослав Скорик» відбулися у Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Вінниці, Харкові та Одесі.

Щоб осягнути масштабність творчості кожного зi славної когорти «Три С», варто згадати деякі цифри і факти. Скажімо, Євген Станкович написав 6 симфоній, 9 камерних симфоній, опери «Коли цвіте папороть» і Rustici, 6 балетів і велику кількість ораторіальних, камерно-вокальних та інструментальних робіт, а також музику для 6 спектаклів та понад 100 фільмів.

Він удостоєний багатьох почесних звань та нагород, у тому числі найвищої нагороди України за артистичну діяльність — премії Тараса Шевченка.

Третя камерна симфонія Євгенія Станковича увійшла в десятку найкращих творів світу організації ЮНЕСКО. Його твори звучали в концертних залах Канади, США, Німеччини, Франції, Іспанії, Югославії, Китаю, Філіппін i країн Східної Європи. Євген Станкович був головою журі Першого міжнародного фестивалю сучасної музики в Канаді.

Валентин Сильвестров так само лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, а також Міжнародної премії імені Кусевицького (США), Міжнародного конкурсу композиторів Gaudeamus (Нідерланди) та інших.

Виконавиця Галина Тельнюк стверджує: «Його музика неначе магічний, фантастичний промінь, який з’єднує людські душі з небом».

Мирослав Скорик написав музику до драматичних спектаклів та понад 40 фільмів, зокрема «Тіней забутих предків».

Його партитури — опера «Мойсей», балети «Каменярі» і «Повернення Баттерфляй» (про Соломію Крушельницьку, внучатим небожем якої, власне, є композитор).

Його твори звучать у Німеччині, Франції, Австрії, Голландії, Болгарії, Чехії, Словаччині, Польщі, Великій Британії, США, Канаді, Австралії.

Реалізація музичного «Три С» стала можливою завдяки ґрунтовній підтримці меценатів.

Від початку разом із його ініціатором — продюсером і віолончелістом Олександром Пірієвим, — проект по цеглинці створювали ПрАТ «Слобожанська будівельна кераміка», яку очолює Ігор Далічук, та Асоціація платників податків України, очільником якої є Ґрігол Катамадзе.

У програмі гала-концерту прозвучать вибрані твори з проекту «Три С», які найяскравіше характеризують творчість кожного з композиторів зі знакової плеяди та отримали найвищі оцінки слухачів.

А це «Тиха музика» для оркестру та «Майдан—2014» для камерного хору Валентина Сильвестрова; «Ханука» для симфонічного оркестру та Концерт №2 для скрипки з оркестром Євгена Станковича (соліст Дмитро Ткаченко, Україна—Велика Британія); «Концерт №2» для віолончелі з оркестром Мирослава Скорика (соліст Олександр Пірієв) та Скорик — Паганіні — Вибрані каприси з циклу «24 каприси» для симфонічного оркестру. У концерті візьмуть участь Заслужений академічний симфонічний оркестр Українського радіо та Муніципальний камерний хор «Київ».

* На фото - Мирослав Скорик, Олександр Пірієв і Володимир Шейко

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути