chrome firefox opera safari iexplorer

Українські АЕС в режимі продовженого терміну експлуатації — наскільки це безпечно?

27 листопада 2017 о 10:05

Екологів України турбує робота енергоблоків АЕС з продовженим терміном експлуатації. Але держінспекція ядерного регулювання гарантує якість ремонтів і безпеку об'єктів.

У грудні 2017 року закінчується проектний термін експлуатації третього енергоблоку Рівненської атомної електростанції (РАЕС). Він відпрацював свої гарантійні 30 років, які були розраховані й закладені під час його спорудження конструкторами-атомниками. За планом держпідприємства НАЕК «Енергоатом», що експлуатує АЕС України, після комплексного ремонту цей енергоблок повинен послужити ще 20 років. Але українських екологів турбує надійність енергоблоків саме з продовженим терміном експлуатації. DW надала слово експертам.

АЕС України старіють

В Україні чотири атомні електростанції - Запорізька, Южно-Українська, Рівненська, Хмельницька, у яких сумарно 15 енергоблоків. Сім блоків вже відслужили свій 30-річний проектний ресурс і пройшли спеціальний ремонт для продовження термінів експлуатації. В результаті робота одних енергоблоків продовжена на 10 років, інших — на 20. Зараз, за інформацією сайту «Енергоатому», до продовження терміну експлуатації готують третій блок на РАЕС.

Керівниця відділу енергетики громадської організації «Екодія» Ірина Головко в інтерв'ю DW пояснила загострену увагу до таких енергоблоків тим, що це «не прості поточні ремонти, а приведення до оновленого стану ядерних блоків, розроблених в 70-ті роки минулого століття, які були розраховані на 30 років роботи і вже вичерпали свій проектний ресурс».

Запорізька атомна електростанціяЗапорізька атомна електростанція

За словами Головко, «Екодія» почала вивчати безпеку українських реакторів з 2011 року. Тоді на Южно-Українській АЕС продовжили роботу блоку номер один, а через чотири роки — блоку номер два. Під контроль екологів потрапила урядова Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки всіх енергоблоків українських АЕС, роботи в рамках якої фінансував Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) і «Енергоатом».

Продовжений термін служби і безпека

За словами експерта, коли Державна інспекція ядерного регулювання (ДІЯР), яка видає ліцензії на продовження експлуатації, дозволяла роботу першого і другого блоків Южно-Української АЕС, не всі заходи з підвищення безпеки, розписані і узгоджені самою ж ДІЯР як необхідні, були завершені.

«Якщо спочатку регулятор зобов'язує виконавця зробити якийсь обсяг робіт, а потім змінює своє рішення, то виникає велике питання: а чи дійсно в цій програмі все потрібно було робити саме так, як наказували спочатку? — каже Головко. — І чи можна ці реактори вважати безпечними саме зараз, коли на них не завершена якась ділянка запланованих робіт?».

Недоробки в документах?

За словами еколога, мова не тільки про блоки на Южно-Українській АЕС. Адже спочатку програма підвищення рівня безпеки енергоблоків українських АЕС передбачала завершення всіх робіт до кінця 2017 року. Але в 2015 році уряд України переніс кінцевий термін реалізації всіх заходів по цих блоках на кінець 2020 року, пояснює Головко.

У своєму інтерв'ю DW керівник ДІЯР Григорій Плачков погоджується, що в ліцензіях інспекції дійсно є пункти, які «Енергоатому» необхідно доопрацювати. Але запевняє, що робота продовжених блоків безпечна для населення і навколишнього середовища.

«Скажу як інженер, що в залізі все зроблено, недороблені були документи, — розповідає керівник ДІЯР. — Ліцензія все одно видається на якийсь термін. Якщо „Енергоатом“ щось не виконає, ми маємо право анулювати ліцензію. Але він завжди свої зобов'язання виконував. Я добре розумію екологів після Чорнобиля і Фукусіми. Але повірте, наше законодавство дуже жорстке в плані радіаційного контролю і безпеки реакторів. Минулої зими „Енергоатом“ витягнув всю країну, виробляючи до 65 відсотків електроенергії країни, в тому числі на блоках з продовженою експлуатацією».

АЕС працюють дуже інтенсивно, але чи добре це?

З огляду на досвід минулого року, Григорій Плачков вважає, що і в цей зимовий період на атомників ляже левова частка вироблення енергії. У той же час настільки інтенсивна експлуатація атомних енергоблоків насторожує екологів. Згідно з офіційним сайтом ДІЯР, з початку 2017 року відбулося 13 порушень роботи енергоблоків в системі АЕС України. Але, як повідомляє сайт, вони не були критичними, вихід радіоактивних речовин не перевищував норми. DW поцікавилася у ДІЯР, чи пов'язані ці порушення з проблемами, про які говорять екологи?

«Ці несправності не пов'язані з ядерними установками», — відповідає Григорій Плачков. За його словами, за міжнародною шкалою, якою керується ДІЯР, таких пошкоджень - нуль. «Є питання зношеності електротехнічного обладнання, що працює ще з 80-х років — трансформатори, насоси. Але це питання до „Енергоатому“. Не наша функція вказувати експлуатаційній організації, як вести господарство. Наше завдання — тільки безпека», — робить висновок Плачков.

«Енергоатом» відмовився коментувати питання DW про безпеку українських енергоблоків з продовженим терміном експлуатації, назвавши їх упередженими.

Запас потужності не вічний

За словами Григорія Плачкова, в радянські часи закладався дуже великий запас для удосконалення енергоблоків. Кожні 10 років проводиться комплексна перевірка їхньої безпеки, незалежно від кінця терміну їхньої експлуатації. «Вимоги до безпеки постійно зростають, і коли дійдемо до наступного терміну продовження — подивимося. Не виключаю, що блоки потрібно буде зупиняти повністю», — ділиться думкою експерт.

Сьогодні ж експертним висновкам ДІЯР можна повністю довіряти, вважає Плачков. Адже їхня робота контролюється і Західноєвропейською асоціацією ядерних регуляторів (WENRA), і Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ), чия конвенція про ядерну безпеку набрала чинності в 1998 році і в Україні.

Але, на думку Ірини Головко, в даному випадку атомники оцінюють роботу атомників. «Незалежної оцінки, яку б проводили непроядерні структури, немає. МАГАТЕ створювалася для просування ядерної енергетики. І в цьому проблема не тільки для України. Ми ж бачимо, що сталося на Фукусімі, а там проводилися регулярні перевірки МАГАТЕ», — робить висновок Ірина.

Джерело: DW
Розділи: Довкілля

15 жовтня

Інші дати
Народився Дмитро Луценко
(1921, с.Березова Рудка, Полтавська область – 1989) – український поет. Автор текстів низки відомих пісень ("Києве мій", "Фронтовики", "Сивина", "Не шуми калинонько", "Мамина вишня", Осіннє золото").
Грає море зелене, Тихий день догора. Дорогими для мене Стали схили Дніпра, Де колишуться віти Закоханих мрій... Як тебе не любити, Києве мій! (Дмитро Луценко)
Розгорнути