Всеукраїнський День довкілля, який в Україні відзначали вчетверте, минулого тижня ознаменувався екологічною акцією «Посади дерево миру» за участю міністрів екології та освіти, народних депутатів та представників релігійних конфесій. Чудова ініціатива.
Тим паче, що, за словами міністра природних ресурсів Остапа Семерака, протягом двох років на підтримку акції вже висадили близько десяти тисяч дерев.
Алеї миру з’явилися у Вишгороді, Каневі, Маріїнському парку Києва, Бахмуті, Авдіївці та ще у сотні міст і сіл України.
«Цим символічним кроком ми привертаємо увагу суспільства до проблем української природи, до шкоди, завданої довкіллю війною на сході. Дерева миру вже озеленюють території церков, національних парків та шкільні подвір’я по всій території України. Відтепер і Київський міський сад прикрашатимуть катальпи, магнолії та липи, які, до речі, чудово очищують повітря», — порадів на камери міністр.
Погодимося з ним щодо уваги до природи, але принагідно згадаємо й прямо протилежні акції, про які офіційні особи чомусь знову сором’язливо змовчали.
В Києві це, для прикладу, одіозний «чкаловський» сквер, за який із чиновниками вже не перший рік воюють мешканці вулиці Гончара; підступно обпатрані на догоду варварам парк «Юність», Протасів яр, Володимирська гірка, Пейзажна алея...
Навколо останньої, до речі, за підтвердженням Державної екоінспекції, одним махом, доки ні камер, ні випадкових перехожих поруч не трапилося, незаконно вирубали більше сотні міцних здорових дерев. А вони, окрім очищення столичного повітря, ще й надійно підтримували схили Старокиївської гори.
Скільки таких подвійних стандартів щодо заповідної природи по всій Украіні — навіть порахувати важко. Втім, знаходяться люди, далекі від чиновницьких крісел, які принаймні намагаються.
Великою мірою саме завдяки їхній наполегливості вже прийнято чимало законів, які обмежують винищення лісового господарства. Однак зупинити масову вирубку природоохоронних лісів і парків досі так і не вдалось.
І в більшості випадків вирубки цінних лісів відбуваються за згоди відповідальних органів. Власне, по-іншому й бути не може.
За словами Петра Тєстова, аналітика Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», йдеться вже навіть не про звичайні, а про унікальні природні заповідники.
Причому унікальні не тільки у масштабах України, а й у масштабах Європи, світу.
Ситуація з вирубкою лісів, стверджують активісти, подібна у всіх регіонах країни. Скажімо, на Одещині лише протягом 2015-16 років у заказнику Саваранський ліс всуціль вирубали площу у 170 гектарів.
«Згідно з останніми нововведеннями у законодавстві, суцільні рубки в заказниках заборонені. Тому лісгосп «перебудувався» і перейшов до вибіркових рубок. На цей рік у заказнику заплановані вибіркові рубки загальною площею 450 гектарів. Вони вже офіційно погоджені, виписані необхідні документи. Це показовий приклад того, що нинішня система Державного лісового господарства абсолютно не виконує належних їй функцій», — розповідає Андрій Плига, координатор волонтерів Всесвітнього фонду дикої природи в Україні.
Найчастіше причиною порушень є саме недосконале законодавство, яке передбачає однакові правила вирубки для всіх лісових територій, включно з природоохоронними.
«Маємо чотири різні документи, які навіть не затверджені на одному рівні. Є окремі види рубок, які взагалі не позначені в жодному з цих документів. Більше того, ці документи не виокремлюють природно-заповідній фонд, де мають бути зовсім інші правила. Такий хаос призводить до зручних для «рубак» суперечностей, коли кожен державний орган трактує документи, як йому заманеться», — пояснює ситуацію Катерина Норенко, аналітик та еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».
Для вирішення проблеми активісти вимагають розробити окрему процедуру лісовпорядкування для природно-заповідного фонду, засновану на принципах збереження біорізноманіття.
Крім того, в Україні було б доцільно запровадити практику створення менеджмент-планів для кожного окремого природно-охоронного об’єкта.
Власне, коли не спрацьовує чиновництво, до збереження цінних лісів на території України долучається громадськість.
Щоб навчити громадськість краще розпізнавати правопорушення у лісовому секторі, у рамках проекту «Лісова варта» проводять спеціальні тренінги.
На Закарпатті такі тренінги вже провели у квітні, в Івано-Франківській області і Чернівецькій — у травні. Кожен, хто став свідком правопорушення, може повідомити про це на сайт «Екомапа».
«Ви можете зареєструватися і завантажити повідомлення з фото, координатами і описом порушення. Ця інформація доступна для всіх», — повідомив про новий громадський проект Роман Волосянчук, координатор лісових проектів Всесвітнього фонду дикої природи в Україні.
(1878, с.Шпотівка, Сумська область – 1972) – український вчений у галузі механіки. Автор фундаментальних праць з теорії опору матеріалів, теорії пружності та коливань. Один із організаторів і перших академіків Української академії наук. Основоположник школи прикладної механіки в США.