chrome firefox opera safari iexplorer

Загадкова українська кухня: про які національні страви ми ще не знаємо?

12 червня 2018 о 13:03
rud.ua

Кожна країна пишається своїми національними стравами, вони стають своєрідною “кулінарної візиткою”, за якою країну впізнають за кордоном.

В Україні теж є такі страви, які відомі, напевно, кожному: борщ, вареники, сало, галушки, пампушки.

Так, ці страви найпопулярніші в нашій країні, і ми до них, безумовно, звикли!

Але в нашій кухні є безліч класних страв, про які забули в силу різних історичних процесів

Наприклад, є приголомшлива страва – шарпанина. Спочатку готували уху, а потім в рибну юшку додавали борошно, масло, яйця і замішували тісто. Додавали шматочки риби і запікали. Схоже на рибний пиріг, але він набагато ситніший і ароматніший. Про цю страву, до речі, писав український письменник Іван Котляревський у своїх творах.

Гамола – це неймовірно смачна українська страва. Для її приготування запікали яблука, витягали з них м’яке пюре, змішували з борошном і вівсянкою і запікали у вигляді оладок. Вони виходять хрусткі зовні і м’які всередині. Це один з прекрасних варіантів сніданку в сезон яблук.

Тетеря – це козацька страва, яка схожа на куліш, але готується з пшона і заправляється рідким гречаним або житнім тістом. Приправляють її салом або смаженою цибулею. Пісну тетерю іноді заправляли хріном з квасом. Ця страва була дуже популярною в козацькому побуті. Однак з початку XX століття вона зникла з ужитку. До речі, тетерю неодноразово згадують українські письменники, наприклад Олекса Стороженко.

Крупки – ця страва була дуже популярною в Полтавській області. У білоруській кухні теж є схожа страва, але технологія трохи інша. В Україні ж крупки готували так: пшоно засипали у широку миску, поливали збитими яйцями, посипали борошном і починали качати суміш. Так робили доти, доки кожна крупинка не була б обкатана в борошно і яйці й ставала більшою (процес приготування займав 2-3 години). Потім цю крупу підсушували, засипали в курячий бульйон і варили зі спеціями.

І таких прикладів дуже багато. Проблема в тому, що про них мало хто знає. Це взагалі базова проблема нашої культури їжі – ми її просто-напросто не знаємо.

Але якщо ми будемо відроджувати наші традиції, цікавитися тим, що готували українці до приходу Радянського Союзу, слухати історії наших бабусь – про українську кухню заговорить весь світ. Адже таких божевільних поєднань і технік немає ніде.

І тут навіть не стільки важливо, що кухня наша, тут важливо, що вона смачна, вона цікава і нам є чим пишатися. А ми з вами несемо відповідальність за те, чи дізнається про неї хтось ще.

Джерело: vsviti.com.ua
Розділи: Традиції

10 жовтня

Інші дати
Атена Пашко 
1931 – поетеса, громадсько-політична діячка. Автор збірок «На перехрестях», «На вістрі свічки», «Лезо моєї стежки». Голова Спілки українок України (1991–2001), президент Благодійного фонду В’ячеслава Чорновола (з 1999 р.).
Розгорнути
День працівників стандартизації та метрології України
14 жовтня - Всесвітній день стандартів. Саме цього дня 1946 року в Лондоні в приміщенні Інституту цивільних інженерів відкрилася конференція національних організацій по стандартизації. Результатом її роботи стало заснування нової Міжнародної організації по стандартизації ISO (з грецької isos - рівний). У 1970-му Президент ІSО пан Фарук Сунтер (Туреччина) запропонував 14 жовтня відзначати Всесвітній день стандартів, для того, щоб підкреслити важливість стандартизації для всієї світової економіки, активізувати її роль як основного помічника не тільки промисловості, торгівлі, а й урядів і споживачів усього світу. День працівників стандартизації та метрології в Україні на підставі Указу Президента № 910/2002 від 08.10.2002 відзначається щорічно 10 жовтня.
Розгорнути
Народився Михайло Драй-Хмара
(1889, с.Малі Канівці, Черкаська область - 1939) — український поет-неокласик, літературознавець, перекладач, поліглот (знав 19 мов).
Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття веде вас у світи ясне сузір'я Ліри, де пінить океан кипучого життя... (Михайло Драй-Хмара)
Розгорнути