chrome firefox opera safari iexplorer

Мирослав Скорик — творець Музики, яка змушує серця тріпотіти

14 липня 2018 о 13:15
m.day.kyiv.ua

Композитор надпотужного таланту, музикознавець, народний артист України, лауреат премії ім.Тараса Шевченка, художній керівник Київської Опери… 

Творець Музики, яка змушує серця тріпотіти, а душу – підноситися до захмарних верхів...

Це справвжнє щастя – перебувати в одному часі й просторі з творцем, чиї шедеври назавжди залишаться у скарбниці української й світової музичної культури.

Мирослав Михайлович Скорик народився  у Львові, в   інтелігентній українській родині. Дідусь Мирослава, Володимир Охримович, був знаним фольклористом, відомим політичним та громадським діячем. Мама майбутнього ккомпозитора, Марія-Соломія Охримович-Скорик, отримала освіту у Відні.  Бабуся – Олена Крушельницька-Охримович – рідна сестра великої української співачки Соломії Крушельницької. Батько, Михайло Скорик, закінчив філософський факультет Віденського університету й був вельми освіченою, обдарованою людиною.

Музика стала любов’ю Мирослава з раннього дитинства. В оселі Скориків вона лунала постійно: мама грала на фортепіано, тато – на скрипці, часто відбувалися родинні концерти за участі друзів. 

1939-й рік приніс  до Галичини горе, страждання і втрати. Радянські окупанти найперше почали винищувати місцеву інтелігенцію. Під час Другої світової війни старший брат Мирослава перебував у лавах дивізії «Галичина», з великим труднощами виїхав до Австралії. Після повернення радянської влади родині Скориків пригадали й це, і тверді українські переконання, і найбільший «гріх» — любов до України … 

До музикування Мирослава свого часу спонукала Соломсія Крушельницька. Вступив, на її пораду, до Львівської музичної школи при консерваторії.  Григорій Терлецький, який викладав сольфеджіо, заохотив юнака до композиції. 1947 р. родину Скориків вислали до Сибіру – в Анжеро-Судженськ Кемеровської області.  На засланні Мирославу пощастило  продовжити навчання: грі на фортепіано його вчила Валентина Канторова, талановита піаністка, учениця Сергія Рахманінова. Також Скорик наполегливо вчиться  грі на скрипці.    

Лише по смерті Й.Сталіна Скорикам  дозволили повернутися  до Львова з паспортами без відповідних позначок, що давало змогу пересуватися просторами Союзу. Мирославу, на відміну від його батьків, також було дозволено мешкати у Львові, й він оселився у тітки, Ярослави Біганської. 

 1955—1960р.р. Мирослав Скорик навчався  у  Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка. Теорію музики викладав на той час С.Людкевич, композицію – А.Солтис та Р.Симович.

Мирослав бере активну участь у діяльності Студентського Наукового Товариства, грає в студентському оркестрі. 1963р. створює вокально-інструментальний ансамбль «Веселі скрипки», який виконує пісні його авторства.  

Дипломна робота М.Скорика – кантата «Весна» на слова Івана Франка – була високо поцінована і викладачами, й колегами.   

По завершенні навчання в  консерваторії  Мирослав Скорик продовжив  освіту в аспірантурі Московської  консерваторії, у класі Дмитра Кабалевського. Захистивши дисертацію на тему «Особливості ладу музики С. Прокоф'єва», 1964р. отримав науковий ступінь кандидата мистецтвознавства.

Того ж року в житті композитора сталася, без перебільшення, доленосна подія: геніальний Параджанов запросив його до співпраці над картиною «Тіні забутих предків». Музика, створена Скориком для картини, зробила його відомим не лише в Україні, а й далеко за її межами.

Від 1963р. М.М.Скорик викладав композицію у Львівській, заатим у Київській  консерваторіях. Працював у США, Австралії. До України повернувся наприкінці 1990-х. Завідував кафедрою музики в Національній музичній академії  України.   

У 2002р. — художній керівник фестивалю «Київ Музик Фест», у 2005р. — голова журі фестивалю «Червона рута», у 2006—2010 р.р. — співголова Національної спілки композиторів України. У квітні 2011 р. дістав призначення на посаду художнього керівника Київської Опери.  

 Твори Миррслава Скорика лунають з найпрестижніших  сцен в Україні,  Франції, Німеччині, Австрії, Нідерландах, Чехії, Польщі, Великій Британії, США, Канаді, Австралії та багатьох інших країнах. Нерідко М.Скорик виступає  як диригент, піаніст.  

Найвідоміші твори М.Скорика: опера «Мойсей» ( за І.Франком); балети «Каменярі», «Повернення Баттерфляй»; музична комедія «0:0 на нашу користь»; численні кантати  для хору та симфонічного оркестру, в тому числі – поема-кантата «Гамалія» на  слова Т.Шевченка; симфонічні поеми «Сильніше смерті», «1933», «Гуцульський триптих»; концерти для симфонічного оркестру, для фортепіано, з   скрипки, віолончелі  з оркестром та багато інших. Вельми популярними є вокальні твори М.Скорика, найперше – романси на слова Тараса Шевченка, естрадні пісні.

Мирослав Скорик відомий і як автор духовної музики. Насамперед — це концерт «Реквієм», Літургія св.Йоана Золотоустого, псалми. 

М.М.Скорик створив музику до численних спектаклів та 40 фільмів, серед яких, окрім, звичайно, «Тіней забутих предків»: «Жива вода», «Гуси-лебеді летять», «Особисте життя», «Нам дзвони не грали, коли ми вмирали», «Лис Микита», серіал «Царівна».

У свої 80 наш видатний сучасник, композитор, диригент і музикант  Мирослав Скорик сповнений творчих задумів, мрій і надій на нові звершення.

Команда «Рідної країни» приєднується до ювілейних привітань і разом з усіма прихильниками таланту композитора, разом з цілою Україною промовляє: «Многая і благая літа, Маестро!»

Олена Бондаренко,

Громадський рух «Рідна країна»

27 травня

Інші дати
Костянтин Могилко
1978 – військовий льотчик, підполковник ЗСУ. Відмовившись від катапультації, загинув, щоб відвести свій літак-розвідник Ан-30Б за межі м. Слов’янськ. Герой України.
Розгорнути
Роман Іваничук
1929 – український письменник. Герой України. Автор романів «Манускрипт з вулиці Руської», «Вода з каменю», «Четвертий вимір», «Мальви» та ін. Лауреат Шевченківської премії.
Розгорнути