chrome firefox opera safari iexplorer

150 років тому  року народилася Євгенія Ярошинська – українська письменниця, педагог, громадська діячка

18 жовтня 2018 о 11:26
ukrlib.com.ua

Євгенія Ярошинська належить до тих українських інтелігенток-подвижниць, для яких любов до народу була сенсом життя, у кого на думці були  «…тілько нарід і єго просвіта». «Нехай же ж усі чесні москальофіли та й українофіли з інтелігенції, мов за тою крицею, що притягає залізо, за магнесом, звертають свої очі і своє серце до простого народу, то ніхто з них ніколи в своїм житю не заблудить. Завше виведе їх на просту дорогу той нарід, що від віків гине в біді та темноті», — написала вона в одній зі своїх статей.  

Євгенія Іванівна Ярошинська народилася 18 жовтня 1868р. на Буковині — в с.Чуньків Кіцманського повіту (нині Заставнівський район Чернівецької області).

Закінчила Чернівецьку гімназію та впродовж 14 років викладала в сільських школах.  З юних літ захоплювалася етнографією, тож збирала у довколишніх селах народні пісні, які згодом увійшли до збірки «Народні пісні з-над Дністра». 

Євгенія Ярошинська була однією з активісток жіночого руху: входила до керівництва «Жіночої громади», створила осередки в Брідках та Раранчі, де вчителювала.

1887р. увійшла до товариства «Руська школа»,що займалося широкою просвітницькою роботою: видавало підручники та посібники, хрестоматії для школярів. Як представниця товариства, Є.Ярошинська виступала з лекціями, проводила вчительські конференції. 

Літературну діяльність Євгенія Ярошинська починала німецькою мовою – зрештою, як і деякі інші тодішні українські літератори: Ольга Кобилянська, Ю.Федькович, С.Воробкевич.  Своєму біографові вона у 1896р. писала: «Моє образованє було виключно німецьке, бо хоть в нашім домі говорилось по-руськи (українською, — О.Б.), то, пішовши до шкіл в Чернівцях, не чула-м нічого про руськість, бо там все було німецьке».

 Під впливом першої на теренах  українськомовної  газети «Буковина» почала писати українською.  

У своїх оповіданнях та нарисах  письменниця відображала народне життя, зокрема, долі та побут місцевих жінок.  Зокрема, створювала реалістичні образи  сільських мешканців, подвижницьку працю інтелігентів, найперше — жінок, які відстоювали свої права.  

Друкувалася переважно у львівських часописах «Зоря»,    «Дзвінок»; у газетах «Руська Правда» (Відень), «Буковина»,   «Батьківщина».  

Окремим виданням 1986р. вийшли зібрані Ярошинською прислів’я (серія «Бібліотека для молодежі»).  

1904р. німецькомовний педагогічний журнал «Буковинська школа»  публікує спостереження та роздуми Євгенії Ярошинської з приводу традицій та практики виховання дівчат у  буковинських родинах. 

Є.І.Ярошинська раптово померла у чернівецькому шпиталі 21 жовтня 1904р., за три дні до свого 36 річчя: на той час перитоніт був смертельною недугою.   

Доробок  Євгенії Ярошинської найповніше був виданий двічі: 1958р. («Вибрані твори») та 1968р. («Твори»). Її збірка «Народні пісні з-над Дністра» побачила світ у видавництві «Музична Україна» 1972р. 

Олена Бондаренко,

 Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

22 грудня

Інші дати
Народився Данило Самойлович
(1744, с.Янівка, Чернігівська область - 1805) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.
Розгорнути
Народилася Марко Вовчок (Марія Вілінська)
(1833, Росія – 1907) – українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».
«Вже нігде нема такого широкого степу, веселого краю, як у нас. Таки нема, нема, нема та й нема! Де такі тихії села? де такії поважнії, ставнії люде? Де дівчата з такими бровами? Згадати любо, побачити мило, тільки що жити там трудно» (Марко Вовчок)
Розгорнути
День енергетика
Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93.
Розгорнути
День працівників дипломатичної служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005.
Розгорнути