chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні Катерини — таємниче жіноче свято

07 грудня 2018 о 08:36

«У всякого своя Доля і свій шлях широкий»
Тарас Шевченко

У народі 7 грудня вважалося справжнім жіночим святом. Дослідники дохристиянських вірувань вважають, що колись це було свято «Дівочої долі», але згодом церква пов'язала його з великомученицею Катериною, мощі якої поховані 307 року і віднайдені у VІІІ сторіччі.

7 грудня православна церква вшановує пам'ять святої великомучениці Катерини з Олександрії. Її ім’я перекладається з грецької як «чиста душею».

Свята Катерина

За переказами, вона була дуже вродлива, високоосвічена і багата. Їй було 17 років, коли вона прийняла християнську віру і відтоді проповідувала вчення Ісуса Христа. За наказом імператора Максиміліана, після тривалих умовлянь відректися від Христа, кати кинули її до в'язниці і тримали без їжі і води, а потім почали колісувати.

Та ось ангел Господній зійшов з неба і зробив так, що великомучениця лишилась цілою і неушкодженою, а колеса розлетілись на друзки. Тоді Катерині відрубали голову мечем. Померла вона близько 373 року. Через декілька років єгипетські християни знайшли останки мучениці й поховали їх у монастирі на Сінайській горі.

Великі страждання св. Катерини навернули багатьох язичників до віри Христової. Серед них — царицю Августіну, дружину Максиміліана, Порфирія Стратилата і 200 воїнів, які спостерігали за її страшними муками.

Місце страти Великомучениці Катерини і сьогодні показують в Олександрії туристам. Віруючі жителі Олександрії встановили мармурову колону, на якій висікли голову св. Великомучениці. Ця колона й зараз стоїть у храмі св. Сави.

Народне свято Долі

У дохристиянські часи наші пращури цього дня відзначали свято Долі. Для того, щоб умилостивити її, Богиням Долі — Рожаницям приносили подарунки та безкровне жертвоприношення.

Цей день вважався святом привертання кохання і любові. Це підтверджують і всі гадання, вечорниці, традиційна їжа, кликання долі і піст парубків.

З поширенням християнства на свято Долі наклалося свято Катерини, яка теж стала у нас заступницею шлюбу та наречених.

Пiд Катерину дівчата ворожать про свою долю, вагiтнi жiнки молилися про легкi пологи. Навіть парубки постилися, щоб Доля послала їм гарних, добрих і працьовитих дружин.

Ворожіння на Катерини

Найпопулярнішими були гадання з тваринами. Наприклад, з півнем, якому ставили миски з зерном, водою та дзеркалом і дивилися, куди він піде. Якщо птаха підходив до води – суджений мав бути пияком, до зерна — працьовитим хліборобом, а до дзеркала — паничем, проте самозакоханим ледарем.

Ще готували пиріжки на воді, взятій з криниці до сходу сонця, натирали їх салом і розкладали на лаві, потім пускали у хату собаку. Чий пиріжок він з’їдав — та дівчина протягом року мала вийти заміж, якщо ж ні – залишалася дівчиною. Якщо пес скидав пиріжок на підлогу – це означало нещастя.

Також вранці, до схід сонця, дівчата йшли в садок і зрізали гілочку вишні, потім ставили її у хаті в пляшку з водою і чекали свята Маланки. Якщо до Маланки вишня розів’ється і зацвіте — добрий знак, то й доля дівоча цвісти буде. Засохне гілочка без цвіту — кепська ознака.

Також увечері дівчата сходилися до однієї хати і варили спільну вечерю — борщ і кашу. Приходили хлопці – починалися розваги. Після опівночі, перед тим, як заспівають перші півні, дівчата брали миску з вечерею, обгортали її новим рушником і йшли “закликати долю”. Кожна з дівчат вилазила по черзі на ворота, тримаючи в руках вечерю, і тричі гукала: “Доле, доле, йди до мене вечеряти!” Якщо в цей час співав півень, отже вважалося, що “доля обізвалась”, якщо ж ні – то “Доля оглухла і голосу не чула”.

У деяких регіонах, зокрема, на півночі та заході України, дівчата і сьогодні, після закликів долі з кашею, ідуть попід хатами і слухають розмови. Якщо у хаті чується сміх і слова: «Хай іде» — це означає, що протягом року дівчина піде заміж і подружнє життя буде щасливим, а якщо сварка, то таке ж нещасливе буде і заміжжя, якщо ж взагалі тихо – доведеться ще дівувати.

За допомогою ворожіння можна було дізнатися, чиє весілля буде першим. Для цього дівчата знімали взуття з однієї ноги і ставили його в ряд від порогу до порогу: чий чобіт першим досягав протилежного порогу — та дівчина перша мала вийти заміж.

Ще поширене сьогодні ворожіння на тарілках. Для нього треба перстень, стрічку, копійки та ляльку. Одна з дівчат повинна відвернутися, а інші ховають під перекинуті тарілки ці предмети. Потім дівчина вибирає якусь тарілку. Перстень означає заміжжя протягом року, стрічка – дівоцтво, копійки – нещастя, лялька – позашлюбну дитину.

Що ж до погоди, то в Україні від свята Катерини колись починалися лютi морози. І у народi казали: ”Як Катерина по воді, то Різдво по льоді”; “Якщо на Катерину холодно — то буде голодно”.

Свято Катерини вважалося найбільшим і найзнаменнішим серед численних жіночих свят українців.

Підготувала Аліна Астахова, «Рідна країна»

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі