chrome firefox opera safari iexplorer

Великий Піст: час для роздумів і самовдосконалення

11 березня 2019 о 14:05
umoloda.kiev.ua

Відомо, що піст без духовного очищення – дієта.                                                                    

Тож піст дано людині не тільки для обмеження в їжі та інших задоволеннях, а насамперед – для свідомої відмови від спокус, для роздумів над своїм життєвим шляхом, зміцнення сили духу та чистоти помислів – головних чинників безсмертя душі.   

Великий Піст – найважливіший, найтриваліший і найсуворіший. Цього року він розпочинається 11 березня і триває 48 діб —  до суботи 27 квітня.

Святе Письмо зазначає, що сама ідея посту закладена Ісусом Христом: упродовж 40 днів Він перебував у пустелі без їжі та води, змагаючись зі спокусами, постійно молячись і думаючи про спасіння людства. 

Для віруючої людини це час  роздумів про жертви Спасителя, на які Він пішов заради нас.

До Великого Посту слід ретельно підготуватися духовно, молитвами та осмисленням Господніх заповідей. Тіло ж, на думку, святих отців, саме підкориться сильному духові. Підготовка триває впродовж 4 тижнів, у основі кожного з яких – проповіді про смирення. Останнього тижня перед постом  не вживаються м’ясо, спиртне, масна їжа, а в середу та п’ятницю їдять лише раз на добу.

Перші сорок днів Великого посту називаються Чотиридесятницею. Субота перед Вербною Неділею  має назву Лазаревої. Вербна неділя — вхід Господа у Єрусалим. Нарешті останній тиждень перед Великоднем — Страсний Тиждень.

Перший день посту дуже суворий – його називають жилавим понеділком. Цього дня живляться лише житніми коржиками – жиляниками. Багато хто з вірних не їсть нічого взагалі.

Давніше цього дня дівчата варили житню кашу з макои і закопували горщика у землю – аби відвернути лихо. 

Другий тиждень посту – винятково сира рослинна їжа без додавання олії. Так само харчуються кожної п’ятниці впродовж усього постування.  А от у суботу та неділю можна їсти рибу, варені овочі, навіть випити трішечки вина. 

Четвертого тижня – Середохресного – з житнього тіста пекли хрести, присмаючи їх медом та маком. Цього тижня сіяли капусту і мак – за прикметою, тоді посіяне вбережеться від приморозків.

П’ятий тиждень Великого Посту — Похвальний. Годиться хвалити Пресвяту Богородицю, молитися до Неї. У суботу цього тижня не можна працювати.    

У четвер Страсного тижня (останнього перед Великоднем) дозволяються варені овочі та олія. Страсної п’ятниці від їжі відмовляються зовсім, у суботу можна поїсти каші.    

Впродовж усього посту в храмах щопонеділка, вівторка та четверга відбуваються богослужіння за чітко визначеними правилами.

 Нині чимало людей не дотримується всіх канонів Великого Посту. Бракує часу, до того ж – ніде правди діти – бракує й грошей, аби купувати досить вартісні овочі та фрукти. А от відвідати церкву у будні, помолитися за здоров’я живих та вічний спокій померлих, — може кожна людина і нині.

Чого не можна робити під час Великого Посту:

Голосно говорити, лихословити, сваритися між собою, ображатися чи сердитися на когось, бажати комусь зле, брехати, заздрити. Натомість слід допомагати іншим, надто коли вас про це попросять. 

Треба  відмовитися від вечірок та святкувань, поганих звичок на кшталт паління, випивки чи переїдання. 

Протягом усього Великого Посту не можна вживати  м’яса, молока, яєць та інших продуктів тваринного походження. Окрім того – солодощів та всіляких  пундикв-пиріжків. Крім субот і неділь не можна також їсти риби та морепродуктів.

Що можна і слід їсти у Великий піст:

Овочі, фрукти (сирі, парові чи запечені,без прянощів). Капуста, морква, буряк, картопля, яблука – корисні, до того ж – доступніші за ціною.

Треба їсти каші (на воді, без масла чи олії). Присмачувати їх можна грибами, цибулею, морквою, горіхами.

Слід вживати горох, квасолю, сочевицю та інші бобові. 

Але переїдати в будь-якому разі не годиться.

І, звичайно, не слід ні на мить забувати про очищення душі та зміцнення духу.

19 травня

Інші дати
Народився Анатолій Добровольський
(1910, с. Буки, Житомирська область – 1988), український архітектор. Один за авторів проекту планування й забудови Хрещатика і прилеглих кварталів, Московського мосту в Києві. Головний архітектор м. Києва (1950-1955).
Розгорнути
Народився Микола Євшан
(1889, с. Войнилів Івано-Франківська область – 1919) - український літературний критик, літературознавець і перекладач.
«Всякий ідеал, щоби він був корисний, щоби був дійсною силою, мусить виходити тільки з життя, мусить звертатись до життя, кінцеву ціль покласти в житті» (Микола Євшан).
Розгорнути