chrome firefox opera safari iexplorer

7 визначних історико-культурних пам’яток, що потребують порятунку

18 квітня 2019 о 12:54


Пам`яткок з невичерпною славою та історією, але забутих
владою та людьми – таких в Україні багато. Їхня історична цінність вражає, але
так само вражає і байдужість державних установ, які мали б звернути увагу на
проблему зникнення архітектури цілих епох. Ми відібрали 7 найбільш занедбаних
із найбільш знаних, які, на думку Фонду Миколи
Томенка «Рідна країна»
та оргкомітету Всеукраїнської
акції «7 чудес України»,
потребують особливої уваги та втручання з боку держави,
меценатів та суспільства.

1. Національний художній музей
України.

Минулого року
заклад відсвяткував 120 років від дня його відкриття. З того часу суттєвої
реставрації не сталося. Унікальність його полягає в тому, що побудований він в
основному на кошти українських меценатів: будівля музею спроектована
архітектором Владиславом Городецьким, а музейна колекція створена на основі
пожертв Богдана Ханенка, Терещенків, Вікентія Хвойки, Миколи Біляшівського та
інших. Нинішні ж меценати байдужі до українського мистецтва й наразі всі
експонати знаходяться в небезпеці через аварійність приміщення.

2. Музей-заповідник «Підгорецький замок».

Воістину унікальна
споруда була створена кращими митцями своєї епохи. Будувався
він у 1635 – 1640 рр. архітектором
Андреа дель Акава за участю інженера Гійома де Боплана. Автором палацової
декорації був Ян Баптист Фальконі, портали і каміни проектував Константіно
Тенкелла. 

Попри 10-річні
дискусії процес реставрації замку досі реально не розпочався. Якщо держава
вчасно не втрутиться, країна втратить унікальну історико-архітектурну пам’ятку.

3. Музей історії запорозького козацтва (Національний
заповідник «Хортиця»).

Заклад був закритий
в 2015 році через те, що в будівлі знаходитись стало небезпечно і відвідувачам,
і експонатам. Експерти тоді зазначали, що ремонтні роботи в музеї потрібно було
розпочати ще 10 років тому. Але, хоча будівля і закрита на ремонт, з бюджету
так і не виділили належної суми для реконструкції. 

4. Національний
історико-культурний заповідник «Чигирин». 

Реставраційні
роботи в заповіднику розділили на пару етапів. На сьогодні завершений лише
перший. Від 2010 року подальші роботи не проводяться, а об’єкти що зведені на
першому етапі, вже почали руйнуватись.

5. Аккерманська фортеця.

Поки що активно відбувались лише протиаварійні роботи
через просідання ґрунту під стінами. Об’єкт потребує подальших реставраційних
робіт та отримання статусу пам’ятки не регіонального, а державного значення.

6. Державний історико-культурний заповідник «Меджибіж».

Замок розпочали
реставрувати вже досить давно, але через брак коштів процес затягується. Не
зважаючи на ремонтні роботи, деякі зали все ж працюють, проте відвідувачам
впадає в око аварійний стан стін та будівель замку.

7. Дерев'яні церкви карпатського регіону Польщі і України.

Ця група історично цінних унікальних дерев'яних церков включена до Світової спадщини ЮНЕСКО. Частина споруд на території України сьогодні недостатньо оберігаються державою. Через особливість матеріалу (всі церкви зроблені з дерева) вони потребують особливої уваги і фінансування з боку держави. Поодинокі реставраційні роботи ведуться, але зазвичай кваліфікація українських фахівців надто низька для пам’яток ЮНЕСКО.

«Рідна країна»

Розділи: Суспільство

21 березня

Інші дати
Яків Гандзюк
1873 – видатний український військовий діяч, генерал-майор. Одним із перших на Південно-Західному фронті українізував російську дивізію, яка ввійшла до складу Першого українського корпусу генерал-лейтенанта П.Скоропадського.
Розгорнути
Народився Олександр Лотоцький (Білоусенко)
1870 – український письменник, науковець, державний діяч, активний захисник української мови й письменства. Укладач читанок-хрестоматій; автор казок, оповідань за фольклорними мотивами.
Розгорнути
Народився Модест Мусоргський
1839 – російський композитор. На українську тему написав оперу «Сорочинський ярмарок»; першим із російських композиторів звернувся до творчості Т. Шевченка – на тексти фрагментів із поеми «Гайдамаки» написав пісні «Гопак» та «На Дніпрі».
Розгорнути
Народився Олексій Шовкуненко
(1884, м. Херсон – 1974) - український живописець майстер пейзажу і портрета, педагог. Автор картин «Дніпробуд», «Одеський суднобудівний завод», «Осінні квіти», «Конча-Заспа», портрети В.Заболотного, М.Рильського, С.Ковпака, М.Лисенка.
Розгорнути

Новини Дивитися всі