md-eksperiment.org
Теодосій Степанович Осьмачка народився в с.Куцівці (нині Смілянський район) на Черкащині), в селянській родині.
Вірші та поеми почав писати ще в дитинстві. Шкільної освіти не мав – у родини не було коштів для навчання. Мати, народивши Тодося, втратила слух. З ранніх літ його мучило відчуття провини за мамине каліцтво, тож з усіх сил допомагав їй – носив воду та дрова, прибирав у хаті й на подвір’ї, порався на городі.
1916 р., під час Першої світової війни, Осьмачку мобілізували до російської армії.
1922 р. вийшла друком перша збірка віршів Т.Осьмачки — «Круча». 1925 р. з’явилася друга поетична книжка — «Скитські вогні».
У 1925-х роках Осьмачка закінчив Київський інститут народної освіти. Працював шкільним учителем, входив до Асоціації Письменників (Аспис) та літературної групи «Ланка» (МАРС). Товаришував з Є.Плужником, В.Підмогильним, Г.Косинкою, Б.Антоненком-Давидовичем.
У 1930—1932 р.р. мешкав на Кубані. Гостро і відіверто критикував більшовицьку ідеологію, докоряв інтелігенції за співпрацю з радянською владою.
1933 р. був заарештований органами НКВС, ув’язнений у Бутирській тюрмі, а потім опинився «на лікуванні» в Кирилівській психлікарні – на той час це був один із закладів репресивної психіатрії.
Кілька разів намагався залишити терени СРСР. 1942 р. дістався Львова, звідти в 1944 р. виїхав до Німеччини. По завершенні Дургої світової війни поневірявся в таборах для переміщених осіб у різних європейських країнах. Від 1948 р. мешкав у США. Входив до складу емігрантської організації «Мистецький український рух».
Помер Тодось Осьмачка 7 вересня 1962 р. у Нью-Йорку. Сучасники розповідали, що в останні роки життя Т.Осьмачка потерпав від манії переслідування –хвороби, вочевидь, набутої внаслідок «лікувсання» у чекістській психушці. Скрізь бачив найнятих більшовиками вбивць. Панікував, коли його намагалися чимось пригостити, тож нерідко залишався голодним упродовж цілих днів. Шукав у своїй оселі апарати, які «підслуховували думки». Голоси з цих уявних апаратів постійно з нього кпили, тож часто змінював помешкання. Останнім живого Т.Осьмачку бачив Іван Багряний: «…розбитого паралічем і безпам’ятного, в ліжку витягненого на весь зріст, суворого, як Данте. Всіма забутого і покинутого…»
Тодось Осьмачка — автор чотирьох поетичних збірок: «Круча», «Скитські вогні», «Клекіт», «Сучасникам»; поем «Поет», «Китиці часу», «Із-під світу»; трьох повістей: «Старший боярин», «План до двору», «Ротонда душогубців».
2005 р. в Києві вийшов друком роман про життя і творчість Т.Осьмачки «Поет із пекла (Тодось Осьмачка)» авторства М.Слабошпицького. Роман був відзначений Національною премією ім.Т.Шевченка.
Олена Бондаренко,
Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
