chrome firefox opera safari iexplorer

5 червня 1895р. народився Михайло Яловий -український поет, прозаїк, драматург

05 червня 2020 о 06:26
youtube.com

5 червня 1895р. народився Михайло Яловий український поет, прозаїк, драматург

Михайло Яловий (псевдоніми Юліян Шпол, Михайло Красний) належить до «розстріляного Відродження», чиї представники стали жертвами більшовицького терору проти української інтелігенції в 1930-і роки.

Аби враження про Михайла Ялового — письменника і людину – було повнішим та яскравішим, додаймо  до рядків його біографії  спогади колег та знайомих, переважно – сусідів з відомого будинку «Слово»,  в котрому мешкало і з котрого пішло на муки чимало українських митців.

Іван Сенченко: «Михайло Яловий — загадкова людина. Широколиций, привітний, з постійними перескоками в громадському житті. Ось що я про нього писав у 1927 році в «Подорожі до Червонограда»: «Михайло Яловий — екс-голова Конградської Ради робітничих, солдатських та селянських депутатів, екс-редактор «Бідноти», екс-редактор «Червоного шляху», екс-президент ВАПЛІТЕ, поет, драматург і романіст, симпатична людина й товариш. В 1917 році він був молоденький студент-медик, кучерявий і гарний, як дівчина. І ми, малеча, школярі, з повагою і тремтінням дивились на нього, перешіптуючись між собою: «Он пішов Миша Яловий»…

Народився Михайло Омелянович Яловий 5 червня 1895р. в селі Дар-Надія Костянтиноградського повіту Полтавської губернії (Рісійська імперія). Батько майбутнього літератора був волосним писарем. Окрім Михайла, в родині було ще двоє синів — Костянтин і Григорій. 

По закінченні Миргородської гімназії  (1916р.) Михайло навчається на медичному факультеті Київського університету Св.Володимира.Вступає до партії соціалістів-революціонерів. 

1918 р.ліве крило українських есерів виокремилося в партію  «боротьбистів». Яловий стає одним із її лідерів, займається виданням газети «Боротьба» та «Селянська біднота», редагує газету «Селянин і робітник» агітпоїзда Г.Петровського.   

1920 р. М.Яловий вступив до КП(б)У.

1921 р. разом із М.Семенком та В.Алешком заснував «Ударну групу поетів-футуристів».1925 р.   переходить до «Гарту», а наприкінці цього ж року, разом із О.Досвітнім, М.Хвильовим, М.Йогансеном, М.Кулішем, О.Вишнею, Г.Епіком, О.Вражливим та іншими українськими письменниками  створює  Вільну Академію Пролетарської Літератури (ВАПЛІТЕ, проіснувала до кінця січня 1928р.) і стає її першим президентом.

 Перші поезії М.Ялового – під псевдонімом Михайло Красний – були опубліковані в газеті «Селянин і робітник» 1919р. Наступного року в газеті «Селянська біднота» надрукована «казка для дорослих» — «Треба розжувати». 1923р. вийшла друком збірка футуристичних поезій «Вéрхи». В 1923–1926р.р. М.Яловий пише статті, присвячені творчості М.Семенка, В.Чумака, Г.Михайличенка та інших літераторів, а також дискусійним питанням тодішнього літературного процесу.

1925 р. в журналі «Всесвіт» було надруковане оповідання Ялового «Три зради», а 1929 р. світ побачив роман Ялового «Золоті лисенята», який став дуже популярним і перевидавався у 1930р.  

Також М.Яловий брався за драматургію – 1928р. написав комедію «Катіна любов, або будівельна пропаганда». Автор сценарію фільму «Василина» (за повістю І.Нечуя-Левицького «Бурлачка», 1928) та «Пух і прах» (1929). Перекладав з німецької – поезії Й.Бехера та А. Ліхтенштайна.

У другій половині квітня 1933р. Михайла Ялового заарештували «за контрреволюційну діяльність». В процесі «слідства» обвинувачень додалося: шпигунство, «шумськізм» (О.Шумський – у 1924-27р.р. нарком освіти України, активно провадив політику українізації. Під час дискусії з національного питання 1927р. проукраїнську позицію Шумського засудила ВКП(б). Заарештований у 1933р. за обвинуваченням у належності до «Української військової організації»). Навіть підготовка замаху на  другого секретаря ЦК КП(б)У П.Постишева.

 Володимир Куліш:  «Миша» був невисокий, кремезний з поголеною головою, з чорними незвичайно розумними очима. Довголітній і незрадний приятель Хвильового, Досвітнього, Вишні, Куліша. Його першого і заарештовано в ніч з 12 на 13 травня 1931 р. Ходили чутки, що Ялового обвинувачували в організації й керівництві терористичною групою, до якої мали належати згадані вище письменники…»  

Михайло Яловий спершу був засуджений до 10 років виправно-трудових таборів.

9 жовтня 1937р. засідання особливої трійки УНКВС  у Ленінградській області справу М.Ялового переглянуло і засудило його до найвищої міри покарання — розстрілу.

3 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох (Карелія) Михайло Яловий разом із багатьма іншими українськими митцями був розстріляний.  

У 1957 р. реабілітований «за відсутністю складу злочину».

2007р. у видавництві «Смолоскип» вийшли друком вибрані твори Михайла Ялового.  

Підготувала Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути