youtube.com
5 червня 1895р. народився Михайло Яловий — український поет, прозаїк, драматург
Михайло Яловий (псевдоніми Юліян Шпол, Михайло Красний) належить до «розстріляного Відродження», чиї представники стали жертвами більшовицького терору проти української інтелігенції в 1930-і роки.
Аби враження про Михайла Ялового — письменника і людину – було повнішим та яскравішим, додаймо до рядків його біографії спогади колег та знайомих, переважно – сусідів з відомого будинку «Слово», в котрому мешкало і з котрого пішло на муки чимало українських митців.
Іван Сенченко: «Михайло Яловий — загадкова людина. Широколиций, привітний, з постійними перескоками в громадському житті. Ось що я про нього писав у 1927 році в «Подорожі до Червонограда»: «Михайло Яловий — екс-голова Конградської Ради робітничих, солдатських та селянських депутатів, екс-редактор «Бідноти», екс-редактор «Червоного шляху», екс-президент ВАПЛІТЕ, поет, драматург і романіст, симпатична людина й товариш. В 1917 році він був молоденький студент-медик, кучерявий і гарний, як дівчина. І ми, малеча, школярі, з повагою і тремтінням дивились на нього, перешіптуючись між собою: «Он пішов Миша Яловий»…
Народився Михайло Омелянович Яловий 5 червня 1895р. в селі Дар-Надія Костянтиноградського повіту Полтавської губернії (Рісійська імперія). Батько майбутнього літератора був волосним писарем. Окрім Михайла, в родині було ще двоє синів — Костянтин і Григорій.
По закінченні Миргородської гімназії (1916р.) Михайло навчається на медичному факультеті Київського університету Св.Володимира.Вступає до партії соціалістів-революціонерів.
1918 р.ліве крило українських есерів виокремилося в партію «боротьбистів». Яловий стає одним із її лідерів, займається виданням газети «Боротьба» та «Селянська біднота», редагує газету «Селянин і робітник» агітпоїзда Г.Петровського.
1920 р. М.Яловий вступив до КП(б)У.
1921 р. разом із М.Семенком та В.Алешком заснував «Ударну групу поетів-футуристів».1925 р. переходить до «Гарту», а наприкінці цього ж року, разом із О.Досвітнім, М.Хвильовим, М.Йогансеном, М.Кулішем, О.Вишнею, Г.Епіком, О.Вражливим та іншими українськими письменниками створює Вільну Академію Пролетарської Літератури (ВАПЛІТЕ, проіснувала до кінця січня 1928р.) і стає її першим президентом.
Перші поезії М.Ялового – під псевдонімом Михайло Красний – були опубліковані в газеті «Селянин і робітник» 1919р. Наступного року в газеті «Селянська біднота» надрукована «казка для дорослих» — «Треба розжувати». 1923р. вийшла друком збірка футуристичних поезій «Вéрхи». В 1923–1926р.р. М.Яловий пише статті, присвячені творчості М.Семенка, В.Чумака, Г.Михайличенка та інших літераторів, а також дискусійним питанням тодішнього літературного процесу.
1925 р. в журналі «Всесвіт» було надруковане оповідання Ялового «Три зради», а 1929 р. світ побачив роман Ялового «Золоті лисенята», який став дуже популярним і перевидавався у 1930р.
Також М.Яловий брався за драматургію – 1928р. написав комедію «Катіна любов, або будівельна пропаганда». Автор сценарію фільму «Василина» (за повістю І.Нечуя-Левицького «Бурлачка», 1928) та «Пух і прах» (1929). Перекладав з німецької – поезії Й.Бехера та А. Ліхтенштайна.
У другій половині квітня 1933р. Михайла Ялового заарештували «за контрреволюційну діяльність». В процесі «слідства» обвинувачень додалося: шпигунство, «шумськізм» (О.Шумський – у 1924-27р.р. нарком освіти України, активно провадив політику українізації. Під час дискусії з національного питання 1927р. проукраїнську позицію Шумського засудила ВКП(б). Заарештований у 1933р. за обвинуваченням у належності до «Української військової організації»). Навіть підготовка замаху на другого секретаря ЦК КП(б)У П.Постишева.
Володимир Куліш: «Миша» був невисокий, кремезний з поголеною головою, з чорними незвичайно розумними очима. Довголітній і незрадний приятель Хвильового, Досвітнього, Вишні, Куліша. Його першого і заарештовано в ніч з 12 на 13 травня 1931 р. Ходили чутки, що Ялового обвинувачували в організації й керівництві терористичною групою, до якої мали належати згадані вище письменники…»
Михайло Яловий спершу був засуджений до 10 років виправно-трудових таборів.
9 жовтня 1937р. засідання особливої трійки УНКВС у Ленінградській області справу М.Ялового переглянуло і засудило його до найвищої міри покарання — розстрілу.
3 листопада 1937 р. в урочищі Сандармох (Карелія) Михайло Яловий разом із багатьма іншими українськими митцями був розстріляний.
У 1957 р. реабілітований «за відсутністю складу злочину».
2007р. у видавництві «Смолоскип» вийшли друком вибрані твори Михайла Ялового.
Підготувала Олена Бондаренко,
Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»
