chrome firefox opera safari iexplorer

Як Вікентій Беретті змінив Київ за 5 років

14 червня 2019 о 10:25

14 червня 1781 народився російський та український архітектор італійського походження Вікентій Беретті.

Він прожив в Києві усього 5 років, так і не побачив будівель, зведених за його проектами, але без цих споруд важко уявити собі сьогоднішній Київ.

За безпосередньої участі архітектора розроблено проекти таких університетських установ: Астрономічної обсерваторії (1840), Ботанічного саду, при розташуванні якого і побудові в ньому оранжерей спеціально цікавився думкою видатного українського вченого-природознавця Михайла Максимовича. В. Беретті спланував прилеглі до головного корпусу Університету території та нові міські магістралі — Володимирську вулицю, Університетський бульвар (нині — бульвар Тараса Шевченка). 1839 зведення за проектом Беретті Інституту шляхетних дівчат (нині — Міжнародний центр культури і мистецтв). Займався також завершенням спорудження католицького костелу (1837—1839), проектуванням 1-ї чоловічої гімназії, укріпленням залишків Золотих воріт. Співавтор генерального плану забудови Києва (затверджено 1837).

Сайт 1576.com.ua нагадує, що Беретті походив з родини італійського архітектора Іоанна Береті. Ще під час навчання у Петербурзькій академії мистецтв Вікентій взяв участь у реконструкції Петербурзького театру, за що отримав в подарунок від імператора Олександра І золоту табакерку.

Проект міського театру в Петербурзі. Рукопис з ЦДАМЛМ України. Фото: www.archives.gov.ua

З 1804 року його призначають помічником міського архітектора Петербурга. Проекти Беретті отримують нагороду за нагородою. За будинок казарм кінного полку – золота медаль Академії мистецтв, а за проект петербурзького кадетського корпусу йому у 28 років присвоїли звання академіка.

Вікентія призначили міським архітектором столиці. Він будував за власними проектами цивільні і військові будівлі, церкви та школи, промислові об'єкти та житлові будинки.

У 1834 році Беретті запропонували взяти участь в конкурсі на створення проекту Київського університету. Конкурентами стали найвідоміші архітектори імперії – Костянтин Тон, Олександр Брюлов та Авраам Мельников. Імператор Микола І затвердив саме проект В. Беретті.

Креслення фасаду університету. Рукопис з ЦДАМЛМ України. Фото: www.archives.gov.ua

Через рік йому доручили складання кошторису майбутнього будівництва. Спочатку виходила астрономічна сума у 8 мільйонів рублів і будівництво опинилось під загрозою. Проте архітектор пояснив імператору, що проблема у високих цінах на матеріали. Тоді імператор «розібрався» з постачальниками і будівництво обійшлось у 3,5 млн.

«Червоний» корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Фото: elektraua.info

Два роки Беретті поєднує обидві свої професії – зодчого і професора Академії мистецтв, що змушує його постійно переміщатися між Києвом і Петербургом. Професор не міг постійно їздити між двома містами, тому повністю перебрався до Києва і взяв участь у складенні нового генерального плану забудови міста.

Креслення частини генерального плану Києва, з визначенням земельної ділянки, власником якої був В.І. Беретті. 2 липня 1841 року. Рукопис з ЦДАМЛМ України. Фото: www.archives.gov.ua

Будівництво університету тривало 7 років. Архітектор зробив будівлю презентабельною як з східного боку та і західного боку. Тоді ще не існувало вулиці Володимирської — замість неї було поле. Тому Беретті починає проектувати і найближчі вулиці. За наказом Миколи І університет мав височіти над рештою будівель.

Микола І наказав пофарбувати університет у колір, зазначивши у своєму наказі: «окрасить тем цветом, каким окрашен Зимний дворец в С.-Петербурге, т. е. под дикий камень, заметив, что этот цвет, удаляя всякую пестроту, есть самый приличный для большого здания».

Проте у дорозі переплутали складові фарб. Частину взагалі загубили. Тому «фарбував» корпус уже син Вікентія, архітектор Олександр Беретті, який обрав червоний колір.

Другою спорудою італійця в Києві став будинок Інституту шляхетних дівчат на вулиці Інститутській. Корпус складався з 4 поверхів та флігелю. На першому поверсі – приймальня, лікарня та квартири працівниць. Другий поверх займали бібліотека, їдальня та зал зборів, а третій – кімнати учениць.

Креслення фасаду будинку Інституту шляхетних дівчат. Рукопис з ЦДАМЛМ України. Фото: www.archives.gov.ua

Сьогодні це Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України, більш відомий як Жовтневий палац.

Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України (Жовтневий палац). Фото: ubr.ua

Третя будівля Вікентія Беретті в Києві – астрономічна обсерваторія університету в передмісті Кудрявці розпочата в 1841 і завершена сином Олександром в 1845 році. Проте Олександр Вікентійович значно змінив початковий проект.

Початковий проект обсерваторії. Фото: http://www.alyoshin.ru/


Астрономічна обсерваторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Фото uk.wikipedia.org

Так само він вчинив і з проектом внутрішніх приміщень університету св. Володимира. Тому ці будівлі можна назвати спільним творінням батька та сина.

28 березня

Інші дати
Дмитро Гнатюк
1925 –  видатний оперний співак. Перший виконавець легендарних пісень «Два кольори» і «Києве мій». Соліст, а з 1988 р. – головний режисер Національного театру опери та балету ім. Т.Шевченка. Герой України.
Розгорнути
Олекса Гірник
1912 – український дисидент, політв’язень. У 60-ту річницю проголошення самостійності України Центральною Радою, 22 січня 1978 р., вчинив самоспалення біля могили Т.Шевченка на Чернечій горі на знак протесту проти русифікації. Герой України (2007, посмертно).
Розгорнути
Народився Юліан Бачинський
(1870, с.Новосілка Тернопільська область – 1940) - український громадський і політичний діяч, публіцист, автор праці «Україна Irredenta», в якій обґрунтував необхідність створення української незалежної держави.
"Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!". (Юліан Бачинський)
Розгорнути